Методические разработки

Погоджуюсь з тим, що урок – основне в нашій роботі. Урок – це наш спектакль, наш витвір мистецтва, шедевральний або невдалий, легкий, піднесений або гнітючий,виснажливий, спокійний або бурхливий, емоційний, результативний, плідний або повний розчарувань… Урок – це дзеркало вчителя, його особистості, професійної майстерності, мірило таланту.

Безліч технік і технологій проведення уроку  розроблені і розписані провіднимии майстрами теорії і практики. Покликані вони допомогти кожному вчителю стати Майстром, а кожен урок – зробити плідним.  Ми не будемо стояти осторонь. Класна робота теж започатковує цикл матеріалів з технології уроку. І почнемо, звісно, з… початку. За словами Льва Толстого «справжній урок починається не з дзвінка, а з тієї миті, коли  спалахує думка учня»

Дзвенить дзвінок. Вчитель заходить в клас, перед ним десятки зо два пар очей. Які вони: радісні чи засмучені від того, що розпочався урок, чекають зустрічі з вчителем чи хочуть, щоб урок швидше минувся? Готуючи план уроку, ми відводимо на організаційний момент максимум дві хвилини, але саме цей час визначає, яким буде урок, задає настрій, тон, темп і подальший хід уроку. «Початок – половина цілого» – ці повчальні слова Піфагора стали афоризмом.

С.Т.Шацький в 30 роках ХХ сторіччя писав: «Технологічний підхід до початку уроку доповнюється психологічним: «Початок занять. Учитель приходить до класу й намагається, глянувши на вираз облич своїх дітей, якимось чуттям зрозуміти, з чого треба починати роботу, і, таким чином, у нього починає проявлятися творчість… треба відчути всю групу дітей і шляхом швидкого орієнтування почати з того, що на даний момент проходить».

Кожен вчитель має свої традиції початку уроку. Хтось має звичку запізнитися, хтось економить час, кидає учням «Добридень. Не вставайте. Розпочнемо урок», хтось вітається традиційно «Здрастуйте, діти. Сідайте будь ласка».  Дуже часто,  вчитель поєднує вітання з невербальними засобами.

Та й навчальні дні не схожі один на інший і два абсолютно однакових уроки провести неможливо, тому і рецептів абсолютно правильних немає. Є лише напрацьовані матеріали, свої цікавинки, фішки, які, можливо ще комусь підійдуть і знадобляться у роботі.

І так, почнемо урок…

1. Застосування віршів, що налаштовують на роботу.

Поетичні рядки:

• Створюють позитивний емоційний фон уроку.
• Створюють атмосферу відвертого спілкування.
• Тактовно спрямовують діяльність дітей.
• Мотивують учнів на активну діяльність.
• Навчають ставити мету та формують уміння аналізувати, узагальнювати і робити висновки.
• Розвивають естетичний смак, почуття прекрасного.
• Привчають до чіткої організації навчальної діяльності.

Віршики на початок уроку

Продзвенів уже дзвінок,

починається урок.

Приготуйте без мороки

Все, що треба до уроку.

Книжку, зошит, ручку, олівці.

Приготувались?

Молодці!

Все у нас уже на місці,

залишилось тільки сісти!

Сядьте, дітки, всі гарненько,

Руки покладіть рівненько.

Голову вище підніміть,

Плечі свої розведіть.

Всі на мене подивіться,

і приємно посміхніться!

  

У цей ранковий, добрий час

Я рада, діти, бачить вас.

Треба всім нам привітатись.

Вліво-вправо поверніться,

Один одному всміхніться.

Чи готові до уроку? Молодці!

То ж сідайте. Працювати почали.

Клас готовий працювати?

Додавати й віднімати,

Числа й вирази рівняти,

Вчасно руку піднімати,

Щоб складну задачу розв’язати.

Проспівав дзвінок –

Починається урок.

З ласки,

Маминої казки,

З щирого старання,

Цікавого навчання.

 Клас готовий працювати?    (Так)

Додавати й віднімати? (Так)

На розряди розкладати?      (Так)

Вчасно руку піднімати?       (Так)

Вміло в групах працювати? (Так)

Вирази й задачі розв’зати?  (Так)

Дзвінок до роботи уже кличе нас.

Країною знань мандрувати нам час.

Працюймо завзято і дружно усі,

Щоб всі молодцями були у кінці.

Доброго здоров’я, діти, доброго дня!

Хай вам ясно сонце світить у вікно щодня.

Хай сміється мирне небо і дивує світ,

А земля нехай дарує вам барвистий цвіт.

Бо здоров’я, любі діти, в світі – головне,

А здоровий і веселий – щастя не мине!

Тема ця хоч не проста, та для вас цікава,

Будуть в ній нові слова, буде і забава.

І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему,

Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.

Дзвоник всім нам дав наказ –

До роботи швидше, клас!

Попрацюємо  старанно,

Щоб сказати у кінці.

Що у нашім дружнім класі,

Діти, просто,  молодці!

Ось дзвінок нам дав сигнал –

Працювати час настав.

Нумо всі часу не гаймо і роботу починаймо.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім 1 класі

Діти – просто молодці!

Погляньте у віконечко. (Діти протягують руку).

 Чомусь сховалось сонечко. (Знизують плечима).

  А ми засвітимо сонечко. (Показують на себе).

  Таке велике сонечко. (Руки в сторони).

  Таке веселе сонечко. (Посміхаються один одному).

  Я – сонечко! (Показують на себе).

  Ти – сонечко! (Показують один на одного).

  Ми – сонечка! (Беруться за руки).

  Ми – світимося всі!

Лиш дзвінок на урок продзвенить,

Стане кожний серйозним в ту мить.

Бо роботи багато у нас,

І дружно працює наш клас.

Уже дзвінок сигнал нам дав,

І на урок він нас покликав.

А отже, часу не втрачаймо,

Роботу швидше починаймо.

Сядьте діти всі гарненько,

Руки покладіть рівненько,

Голову вище підніміть,

Свої плечі розведіть.

Всі, дітки,  посміхніться,

Веселіше подивіться.

Доброго ранку,

Доброго дня!

Хай плещуть долоньки,

Тупають ніжки,

Працюють голівки

Та сяють усмішки.

Доброго ранку!

Доброго дня!

Бажаєте ви, бажаю вам я!

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок.

Починаємо урок!

Вже закінчилась перерва.

 І дзвенить для нас дзвінок.

 Всі зібралися у класі?

 Починаємо урок!

Знову день почався, діти,

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам поспішити —

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас урок звичайний,

Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний!

За це подякуєм йому

Сьогодні у нас — незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну чудову, в країну відому,

Що нас чекає й збагачує мову.

Щоб урок пройшов немарно

Треба сісти рівно, гарно.

Дарма часу не втрачати,

Думати і працювати.

Добрий день, весняний ранок,!

Добрий день, весняний день! Ми прийшли до школи вс,

Тільки сонечко зійшло.

Один одному всміхнемось,

Гарним настроєм проймемось.

До роботи, до розваг.

Кожен з нас готовтй? Так!

Встаньте, дітки, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться всі до мене,

Посміхніться і до себе.

Привітайтесь: Добрий день!

Хай гарно розпочнеться новий день!

Вушка прислухайтесь,

Очки – придивляйтесь,

Носик – глибше дихай,

Ротик – посміхнись.

Спинки розправляйтесь,

Ручки піднімайтесь,

Нумо до роботи

Дружно всі взялись!

Ви сьогодні вже проснулись?

Мамі зранку посміхнулись?

Клас наш радо вас вітає!

Настрій кожен гарний має?

Станьмо разом в дружне коло!

Привітай нас, рідна школо!

Добрий день!

Раз – берізка,

Два – гайочок,

Три – березовий листочок,

А чотири – рідний клас,

П’ять – добром вітає нас.

Шість – це вчителька рідненька,

Мила, люба, наче ненька.

Сім – це діточки усі,

Вісім – мами, татусі.

Дев’ять – рідна наша школа.

Десять – ми у дріжнім колі.

Добрий день! Добрий день!

Доброго ранку – сонце привітне!

Доброго ранку – небо блакитне!

Доброго ранку – в небі пташки!

Доброго ранку – зелені дубки!

Доброго ранку – люди привітні!

Я всім бажаю щоб посмішки квітли!

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Сіли, встали, встали, сіли,

Бачте, як розвеселили.

Стало сонце танцювати,

Нас до танцю припрошати.

Нумо, разом, нумо, всі

Потанцюймо по росі!

Візьмемося за руки

Та станемо у коло.

Радість та усмішки

Хай сяють навколо.

У мене гарний настрій, дуже.

Посміхнись і ти, мій друже!

Зранку я чогось не в дусі,

Звеселіть, бо зажурюся!

 Добрий день, малята,

Хлопчики і дівчата.

З давніх пір і понині

Кажуть в нас в Україні

Здоровенькі були!

Сонечко встало,

Іде новий день.

Любі малята

Усім: «Добрий день!»

Пташечка в небі

Співає пісень.

Ніби вітає усіх:

«Добрий день!»

Дзвоник видзвонює

Дзень! Дзень – дзелень!

Учні, школярики,

Всім: Добрий день!

Здрастуй, здрастуй, новий друже!

Кожен з нас тут не байдужий.

Станем всі – одна сім’я.

Будем друзі – ти і я!

Привіт, привіт тобі, мій друже.

Я скучив за тобою дуже.

Не бачив цілі вихідні, -

Аж два таких предовгих дні!

Треба разом привітатись:

Добрий день. Добрий день.

Дружно й весело сказати:

Добрий день. Добрий день.

Вправо, вліво повернутись.

Добрий день. Добрий день.

Один одному всміхнутись.

Добрий день. Добрий день.

Як вас, друзі, всіх багато

Синьооких і чорнявих,

Карооких і білявих,

І високих, і низеньких,

І товстеньких, і худеньких…

Всіх вас рада привітати

І найкраще побажати.

Добрий день!

Промінь падає в долоні –

Другу посміхнись.

Очі у небес бездонні –

За руки візьмись.

Шелестить над нами листя –

Весело стрибай.

Хвиля мружиться іскристо –

Тож і ти моргай!

Вже метелик не сумує –

З радістю танцюй.

Квіти хтось комусь дарує –

Тож і ти даруй.

На поляні гриб-грибочок –

В кошик поклади.

А на річці є місточок –

Швидше перейди.

Заховалася суничка –

Нахились мерщій.

Вітер вже лоскоче личко –

Ти його закрий.

В небо пташечка злетіла –

Спробуй полети.

Десь за лісом сонце сіло –

Тож сідай і ти.

Задощила раптом хмарка –

Руки підставляй.

Потім знову стало жарко –

Голову сховай.

Ось таке воно, це літо –

В небо задивись.

Пісня лине понад світом –

Другу посміхнись!

Доброго ранку!

Доброго дня!

Доброго вечора – нині, щодня!

Хай не псується годинник на вежі.

Хай буде все на земля, як належить:

Сонце – як сонце, літо – як літо,

Дощик – як дощик, діти – як діти.

Кожному дому я щастя бажаю.

Маку – цвітіння, житу – врожаю,

Небові – миру, голубу – неба

 Кожній дитині – всього що треба.

Хай усміхаються діти щодня.

Доброго ранку!

Доброго дня

2. Налаштування на спільну дяльність завдяки стандартним  фразам: наша тема, наша мета, наші завдання. Можна також зпстосовувати до них зображення. Єднісь з вчителем  розвиває відповідальність і увагу до поставлених задач.

3. Психологічні хвилинки:

Вітання.

Так, наприклад, багатьох зацікавить незвичайне привітання “Добрий день!”

а)Учні по черзі торкаються однойменних пальців рук свого сусіда, починаючи з великих пальців і кажуть:

бажаю (стикаються великими пальцями);

успіху (вказівними);

великого (середніми);

у всьому (безіменними);

і всюди (мізинцями);

Вітаю! (Дотик всією долонею)

б)Діти стоять у колі, кожен з учнів називає своє ім’я так, як йому подобається, щоб його називали; говорить слова-вітання, „ввічливі слова”.

в)Давайте привітаємось,

Давайте посміхнемося,

Давайте в очі глянемо,

І нам тепліше стане.

Раз рука,два рука,

Раз плече, два плече.

Голова вліво, вправо подивилась,

Привітались і здружились.

Розминка

Така розминка формує культуру мовлення, привчає використовувати етикетні формули:

– Діти, давайте сьогоднішню зустріч розпочнемо з побажань.

– Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!

– Доброго ранку, Лесику, я дуже радий тебе бачити!

– Вітаю тебе, Тетянко, я хочу щоб день у тебе був щасливим!

Психоформула

Доцільно використовувати таку настанову на початку уроку, перед самостійною чи контрольною роботою.

Люблю я свій розум,

Увагу та пам’ять.

Працює мій мозок.

І вчусь я старанно.

Сприймаю все нове

І мислю логічно.

Учителя слово

Здійсню практично..

Психологічна настанова

До успіху

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі

( можна оформити як девіз уроку):

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

Я- сонце

Діти, давайте привітаємося із сонячним промінцями і перетворимося на маленькі сонечка.

«Я- маленьке сонце. Я прокидаюся. Я вмиваюся. Я розчісую свої промінці і піднімаюся вільно і урочисто.

Я-велика Куля. В мене є багато тепла і світла.

Я- велике Сонце. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаркам, річці, полям, тваринам, людям. Я посміхаюся від щастя дарувати тепло.»

–          Діти, який у вас став настрій?(відповіді дітей.)

Пропоную з таким настроєм провести цей шкільний день і отримати задоволення від власних успіхів.

Самоналаштування

Покладіть руки на парту, закрийте очі та промовляйте:

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю однокласникам успіхів на уроці.

Гра « Створюємо настрій»

Відчуємо себе часточками колективу, краю, держави, Всесвіту і скажімо собі:

• Я прийшов на урок для чого? …(Учитися).
• Треба бути яким? …(Спокійним).
• Зі мною хто? …(Мої друзі).
• Вони мене що? …(Поважають).
• Мені це як? …(Приємно).
• Я готовий до чого? …(До успішної роботи).

4. Поетичні хвилинки.

Це завжди вражає, викликає повагу з боку учнів, адже їм добре відомо, наскільки складно вчити вірші. Якщо ж учитель продекламують рядки з виразом, необхідними емоціями, а ще й в тему, то успіх у створенні позитивного настрою гарантований.

5. Випадок з життя.

Зайшовши в клас, вчитель демонструє переповнюють його емоції від побаченого чи почутого епізоду і починає розповідати життєву історію. На учнів це надає приголомшливе дію. Ніби як література, а нам тут про випадок в автобусі. Проте, для концентрації уваги і довірчого настрою між учителем і учнями коротка історія зробила користь. Можна переходити до теми уроку.

6. Прийом «Інтрига».

На початку уроку задається цікавий, несподіваний питання, на який відповісти учні зможуть лише по закінченню заняття.

7. Музичне вітання.

Ніяких слів, тільки музика, яка налаштує на урок, буде перекликатися з темою. Вчитель може використати мелодії українських народних пісень, класичну музику, навіть сучасну популярну музику.

8. Малюнкове вітання.

Використовую для цього смайлики. Є декілька варіантів такого вітання:

–          Прикріплюємо на дошці смайл “Радість” і бажаємо всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.

–          Пропонуємо учням обрати “Смайл уроку”серед запропонованих.

Учням, що обрали “сумні” або занадто веселі смайли, радимо налаштуватися на роботу. Важливо використати цей прийом і наприкінці уроку, під час рефлексії. Учні можуть смайликом показати свої враження від уроку, чи змінився їх настрій за час уроку. Це дасть змогу вчителю проаналізувати свої помилки, знайти індивідуальний підхід до кожного учня.

Миколаївський обласний інститут післядипломної освіти

кафедра теорії і методики дошкільної та початкової освіти

Випускний проект

Патріотичне виховання молодших школярів у позакласній роботі та на уроках

Виконали: слухачі курсів                                 Деренюга Євгенія Іванівна, Миколаївська ЗОШ І-ІІІст.№48                           

підвищення кваліфікації                                                                                            

вчителів початкових класів                             Гачегова Альона Віталіївна, Миколаївська ЗОШ І-ІІІст.№54

група №130                                                                                                                 

Бескровна Олена Володимирівна, Миколаївська

СЗОШ інтернат І-ІІІ ст.№2

Овсянко Альона Володимирівна, Миколаївська область,

Очаківська ЗОШ І-ІІІ ст..№2 ім. П.П.Шмідта

Кравченко Альона Миколаївна, Миколаївська область,

Очаківська ЗОШ І-ІІІ ст. №4                                 

Кулик Світлана Володимирівна, Миколаївська область,

Братський район, Новомаріївська ЗОШ І-ІІІ ст.

Давиденко Тетяна Анатоліївна,

Миколаївська ЗОШ І-ІІІст.№40

Погоріла Рената Аркадіївна, Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ст.№11

Матвієнко Ольга Григорівна, Миколаївська область,

Березнегуватський район, Калузька ЗОШ І-ІІІ ст.

Тарасова Лідія Михайлівна, Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ст..№6

Науковий керівник

Сокуренко Олена Олексіївна

к.пед.н., доцент, зав. кафедри

теорії і методики дошкільної та  початкової освіти

МОЇППО

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках та в позакласній роботі

Зміст

Вступ	3
Розділ 1. Теоретичні аспекти патріотичного виховання школярів.	9
Розділ 2. Втілення Концепції національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах	11
2.1 Процес національно-патріотичного виховання	12
2.2Особливості формування національно-патріотичного виховання	14
Розділ 3.Використання методу діяльнісного підходу в процесі виховання учня-громадянина-патріота	15
Загальні висновки	20
Список використаних джерел	22
Додатки	23-88

                                    

                                                Вступ                                                   

 Патріотичне виховання – це   сфера життя, яка проникає  в усе, що пізнає,  робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.                                                   

В.Сухомлинський

Відповідно до Конституції України,законів України «Про освіту», »Про загальну середню освіту «,Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019 роки ,одним із пріоритетних завдань освіти є патріотичне виховання  молоді.Дослідження цієї проблеми-одне з провідних місць у сучасній педагогіці.Упродовж століть до цієї теми зверталися видатні педагоги,психологи,філософи,політичнідіячі.Серед них В.О.Сухомлинський, котрий  вважав патріотизм основою духовного становлення ,головною педагогічною проблемою.Він говорив:»Патріотичне виховання –це сфера духовного життя,яка проникає в усе,що пізнає,робить,до чого прагне , що любить і що ненавидить людина, яка формується.Азбука патріотичного виховання полягає в тому,щоб утвердити в людській душі багате, яскраве,незабутнє дитинство ,закарбувати в ньому образи рідної природи,які хвилювали б усе життя.У кожної людини повинен бути рідний куточок, який став незабутнім спогадом про найдорожче-без цього немає людини,немає її морально-емоційного й естетичного коріння,немає свіжого вітерцю ,кий живить непогасне полум'я любові до Вітчизни ».Формування почуття любові до Батьківщини починається з першого усвідомлення дитиною материнської ласки, чару колискової ,краси рідного краю,тощо.

 У Національній стратегії розвитку освіти України головною метою системи освіти нашої держави є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості як відданого своєї державі громадянина, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Така система освіти має забезпечувати «формування особистості та патріота країни, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтуватися в сьогоденних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у ХХІ столітті». Пов’язані з цим питання порушуються у Концепції педагогічної освіти, державній національній програмі «Освіта», Закон України «Про освіту» та Закон «Про виховання дітей і молоді».

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання. Державна національна доктрина визначила головну мету національно-патріотичного виховання на сучасному етапі – це передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

Сучасна українська школа знаходиться в процесі швидкого розвитку та постійного пошуку. Школа постає як для учня, так і для вчителя місцем духовного збагачення, де формується громадянська зрілість, особиста відповідальність за внесок у національно-культурне відродження нашої держави. Тому величезну роль у цьому відіграє саме патріотичне виховання молодших школярів.Звідси – важлива проблема критеріїв патріотичної вихованості. Не можна забувати, що особливо сильно і яскраво патріотичні почуття і переконання виражаються в силі духу, у волі людській тоді, коли Батьківщина в небезпеці, в годину найтяжчих випробувань.У патріотичному вихованні найяскравіше виявляється проектування людини. Виховуючи юного патріота, ми уявляємо собі, яким би виявився наш вихованець під час важких випробувань. Виховуючи вірних синів Батьківщини ми вбачаємо моральну доблесть, без якої немислиме патріотичне бачення світу сьогодні. Усі ці рухи і пориви духу, всі прагнення і праця – без гучних слів, без сподівань на похвалу або нагороду, а лише з почуття виконаного обов’язку, із задоволення моральної потреби, без якої життя було б порожнє і беззмістовне. У цьому суть патріотичного виховання. Виховання патріотизму в сучасній школі передбачає взаємопов’язану  роботу вчителя і учня  з розвитку певних моральних норм та рис поведінки, тобто:  любові до Батьківщини, примноження трудових звичаїв  рідної держави, поваги до традицій рідного краю. Школа має дуже великі можливості для здійснення патріотичного виховання. Під час навчального процесу учні початкової школи знайомляться з традиціями українського народу, його історією, багатонаціональною культурою, звичаями й обрядами.Вивчаючи традиції рідного народу, школярі починають цікавитися минулим своїх предків. Саме таким чином розпочинається відродження культури рідного краю , що спонукає дітей  до пізнавальної активності і є обов’язковим у вихованні любові до української мови та рідної землі.Світ дитини – це, насамперед, природа, яка оточує її в дитинстві, піклування матері й батька, казка й пісня. Спогади про цей світ накладаються на все наступне життя, надають емоційного забарвлення усім прагненням, помислам і поривам.Азбука патріотичного виховання полягає в тому, щоб утвердити в людській душі багате, яскраве, незабутнє дитинство, закарбувати в ньому образи рідної природи, які хвилювали б усе життя.

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

  Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У навчально-виховний процес  мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює  освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей  області, школи, класу,  його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати  систему викладання української мови, а саме:

- у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;

- формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;

- виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;

- сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

- плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;

-  через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;

- здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування  толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників  кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського  та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді  духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

Система патріотичного виховання школярів на сьогоднішній день регулюється такими законодавчими документами, як Указ Президента України з приводу покращення патріотичного виховання громадян, Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, затверджена постановою Кабінету Міністрів України. Проте основні положення цих документів на практиці не виконуються.У сучасній педагогічній науці патріотичне виховання визначається як історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь. На думку І.Д.Беха, патріотичне виховання також передбачає «широкі знання конституційних і правових норм, державної політики, сформованість патріотичних думок та дієвих заходів з відстоювання національних форм життєдіяльності і поведінки в усіх сферах суспільного життя» . Мета патріотичного виховання, як стверджують автори Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI століття) , є формування національної свідомості, самосвідомості та патріотизму у вихованців різного віку.Патріотичне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу — любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю .Проблема патріотичного виховання молодших школярів має комплексний характер і недостатньо ґрунтовно вивчена, а тому не знайшла повного відображення у психолого-педагогічній теорії і навчально-методичній практиці. Це свідчить про необхідність розробки впровадження дієвих форм, методів і прийомів патріотичного виховання учнів початкових класів, які б відповідали вимогам сьогодення. Дана проблема й зумовила вибір теми нашого проекту: «Патріотичне виховання молодших школярів на уроках та у позакласній  роботі».

М. Стельмахович зазначав, що без опори на українські народні звичаї,виховати справжнього українця не можливо. Тому їх збереження, збагачення і дотримання має доленосне значення як для нації в цілому, так і для кожного українця. «Застосування знань і засобів етнопедагогіки ставитьреальний заслін бездуховності, національному нігілізму, допомагає дітям у свідомити свою роль як спадкоємців народних цінностей і традицій».

  Виховання незалежної і гармонійної особистості, справжніх патріотів нашої Батьківщини – найголовніше завдання освітян. Потрібно бути цікавим для своїх вихованців, але й не забувати, що виховання – це не розвага, а процес утворення моральної і духовної основи людини. Сьогодні як ніколи постає питання про національне-патріотичне виховання підростаючого покоління.

 Були різні часи для нашої держави: занепаду і розквіту, війни і перемоги, злуки і тотального роз’єднання. Але наш мужній народ зумів пережити це і вистояти. Через роки нарешті здійснилась мрія наша-жити у власній незалежній державі. Настали сприятливі умови для самоутвердження українства.

Успішна держава – це успішні громадяни, які сповнені національної свідомості, любові до рідного краю, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, традицій та звичаїв, горді за свою землю і здатні поважати своїх сусідів, толерантно ставляться до культури всіх народностей, які проживають в Україні.

Отже, виховуючи школярів,потрібно враховувати, що пріоритетними рисами ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави для них має бути відповідальність і дієвість. Учні мають не тільки ідентифікувати себе з українським народом, але й прагнути жити в Україні, розбудовувати свою країну, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати закони України і дотримуватися Конституції; володіти державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

 Враховуючи зазначене, поданий посібник присвячений вихованню ціннісного ставлення учнів до нашої держави та суспільства.

На нашу думку, важливим фактором висвітлення матеріалу має стати славне минуле нашого народу, його найкращі надбання, звичаї і традиції. Першочергове місце відводиться принципу гуманізму, який передбачає визнання того, що людина – найвища цінність на Землі, передбачає опору на особистість, яка здатна до самовдосконалення. Ми повинні пам’ятати не лише трагічні сторінки історії, а розглядати самоцінність особистості як результат національного виховання разом із власним саморозвитком; навчити учнів знаходити гідне, схвальне і добре в національній історії.

Зміст запропонованих у посібнику виховних заходів побудовано так, щоб вони були цікаві сучасному школяру, викликали запитання, спонукали його мислити, висловлювати власну думку. Вчителі знають: дитину виховує не стільки сам захід, скільки активна участь у ньому. Розучуючи репліки, тематичні вірші, беручи участь в інсценуванні, учень мимоволі переймається темою заходу, усвідомлює її важливість. Саме тому в запропонованих розробках заходів і годин спілкування передбачається залучення дітей.

Розділ І. Теоретичні аспекти патріотичного виховання школярів

Система національно-патріотичного виховання підростаючого покоління ґрунтується на основах наукової педагогіки, народної філософії, християнської моралі. Провідне у розвитку теорії і практики національно-патріотичного виховання мають праці К.Ушинського. Він стверджував «якщо немає людини без самолюбства. Так немає людини без любові на до батьківщини, і ця любов дає вірний ключ від серця людини і могутню опору для боротьби з його поганими природними особливостями» .

Цінним джерелом для розвитку сучасної теорії і практики національно-патріотичного виховання є педагогічна спадщина В. Сухомлинського. Він підкреслював, що справжнє народження громадянина відбувається тоді, коли дитина відчуває себе часткою і в ній, як сонячний промінь в краплі води, відображається багатовікова історія цього народу, його велич і слава .

Патріотизм, як почуття має внутрішню структуру, що складається з кількох компонентів:

-         перший, поверхневий  - природна любов до свого народу, як до великої родини, любов до рідного слова, рідної природи;

-         другий – це почуття патріотизму розумом, усвідомлення народу перед народом, готовність стати на захист його інтересів;

-         третій – це переплетіння любові до рідного, близького з усвідомленням свого обов'язку перед народом; це прагнення, готовність служити Батьківщині .

Патріотизм – соціально-історичне явище. Елементи його виникли як усвідомлення родових зв'язків, обрядів, звичаїв . Слово «патріотизм» (від «patris» -  грецького походження, в перекладі означає «батьківщина, вітчизна»).

У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму:

1.                Етнічний патріотизм, що ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, до власної історії тощо.

2.                Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі, де людина народилася.

3.                Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов'язаний з почуттям громадянськості .

Розділ ІІ. Втілення Концепції національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах.

 У Національній стратегії розвитку освіти України головною метою системи освіти нашої держави є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості як відданого своєї державі громадянина, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Така система освіти має забезпечувати «формування особистості та патріота країни, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтуватися в сьогоденних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у ХХІ столітті». Пов’язані з цим питання порушуються у Концепції педагогічної освіти, державній національній програмі «Освіта», Закон України «Про освіту» та Закон «Про виховання дітей і молоді».

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання. Державна національна доктрина визначила головну мету національно-патріотичного виховання на сучасному етапі – це передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту. До провідних завдань патріотичного виховання , які ставлю перед собою у вихованні дітей належить:

 1) формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати на користь держави, готовність її захищати;

 2) забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

3) формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

4) прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

5) виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;

6) утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

7) формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

8) виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

9) формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

Для їх успішної реалізації важливо правильно визначати віковий етап, на якому стає можливим активним формуванням у дітей патріотичних почуттів, та зуміти зібрати такі форми та методи робіт, які стануть найбільш ефективними у вихованні дітей певної категорії .

Метою національно-патріотичного виховання є виховання молодої людини – патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно само реалізуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій української національної культури.

У своїй роботі учителі та класні керівники повинні орієнтувати дітей і на загальнолюдські цінності: гуманізм, працелюбство, захист прав людини, критичне мислення, повага до культури різних народів, високий рівень знань, толерантність, розуміння, що земля – наш спільний дім, а світовий спокій і злагода між людьми і державами – головна умова  існування землі і людства.

На мою думку класний керівник  і учитель – вагома людина для дитинства у сучасній школі. У нього незвичайна місія в житті: не тільки керувати, направляти, але й виховувати. Його призначення – простежити з становленням особистості дитини, що входить у сучасний світ, виховати людину, здатну гідно зайняти своє місце в житті.

Як вчитель, упевнена, що необхідний широкий підхід до особистості дитини. Я переконана, що вкрай важливо сприймати всебічний розвиток не як розвиток певних сторін і якостей особи, а як їх органічну єдність і цілісність.

Я не можу бути байдужою людиною, оскільки спілкуюся не з предметами, а справжнім дивом природи – дітьми. І це диво потрібно вигодувати теплотою свого серця, багатством душі. Чуже серце дитини не прийме брехні, будь-яка нещирість буде виявлена, і її внутрішній світ закриється від вчителя, що допустив помилку [6].

2.1. Процес національно-патріотичного виховання

У процесі національно – патріотичного виховання потрібно враховувати таку систему компонентів духовного світу особистості українця:

1) національна психологія – психологію працьовитого господаря, вмілого хлібороба, захисника прав особистості і державної незалежності, духовної спадщини народу;

 2) національна філософія – самобутня система ідей, поглядів народу на суспільство, всесвіт, духовний світ людини, проблему її долі;

 3) національний світогляд – система поглядів, переконань, ідеалів, які складають основу національної духовності;

4) національна правосвідомість – життя за законами добра і краси, правди і справедливості, гідності і милосердя;

5) національна мораль – людяність, доброта, милосердя, співпереживання як найбільші духовні надбання;

 6) національний спосіб мислення – своєрідна істотність, завдяки чому із століття в століття відтворюються і розвиваються самобутня культура і душевне багатства українців;

7) національний характер і темперамент – гостинність і щедрість, талановитість, глибокий ліризм, свободолюбство;

8) національна ідеологія – ідейне багатство нації, система філософських, політичних, правових, економічних, моральних, естетичних та релігійних поглядів і переконань;

9) національна свідомість та самосвідомість – почуття гордості за приналежність до української нації .

В нашій країні школа посідає провідне місце у підготовці молодого покоління до життя. В школі здійснюється цілеспрямований педагогічний процес, який є керованим. Принципове значення в досягненні мети та ефективній реалізації змісту виховання патріотизму в учнівської молоді приділяється учителю, його професійній готовності та переконанні в необхідності його здійснення, духовному і моральному самопочутті, в якому виявляється любов і щирість ставлення до Батьківщини і яке є запорукою успішності прищеплення учням відповідної якості.

Школа несе моральну відповідальність за розвиток громадянської культури і й відповідальності учнів за майбутнє своєї держави. Виховання патріотичних і громадянських якостей учнівської молоді в загальноосвітніх закладах відбувається в процесі різних форм навчальної роботи. Вони передбачають організацію і здійснення навчально-виховного процесу в межах офіційно відведеного часу та участь у різноманітних гуртках, клубах, студіях, ансамблях, заходах, що проводяться школою в позаурочний час.

Розуміючи завдання української національної школи, будучи глибоко переконаним у тому, що майбутнє України належить саме тим, хто зараз за партами.  Я, як педагог, вважаю своїм завданням виховати людину-патріота,  якій притаманні почуття внутрішньої свободи, гордості за свою країну. Тому метою моєї діяльності стала проблема «Формування патріотичних та громадянських якостей особистості учня засобами національно-патріотичного виховання».

2.2. Особливості формування національно-патріотичного виховання

Для досягнення мети патріотичного і громадянського виховання суттєву роль відіграють позакласні виховні заходи. Вони сприяють поглибленню знань учнів з історії та культури українського народу, його традицій, формуванню патріотичних поглядів, переконань та почуттів, відповідної поведінки. Останнім часом організація виховного процесу в школі істотно змінилася. Реформи торкаються діяльності як педагогів, так і учнів. Створюються нові структури, які координують діяльність класних керівників по вихованню школярів.

Нові підходи застосовуються й до організації діяльності учнів. Вони набагато активніше залучаються до участі в житті суспільства через учнівські органи самоврядування. Форми такої роботи не є новими, і зараз вони відіграють помітну роль у педагогічному процесі.

На нашу думку, учнівські ради – це один із шляхів практичної підготовки свідомих громадян, патріотів своєї країни. Участь у таких радах сприяє розвитку соціальної активності, поглибленню патріотичних почуттів, відповідальності за власну долю та долю однолітків, вчить їх відстоювати свої права, поважати закони, бути небайдужими до проблем окремої людини, громади і держави. Важливим є залучення школярів до діяльності в учнівському самоврядуванні. Учнівське самоврядування розглядається як лабораторія громадянського та патріотичного виховання.

В школі організовуються заходи, присвячені національним святам. Утвердженню патріотичних почуттів, співпричетності до важливих подій сприяє участь школярів в організації цих свят.

Досить поширеними формами проведення кампаній є:

-          конкурси  на краще виконання патріотичних пісень, віршів, малюнків;

-         організація фотовиставок, флешмобів;

-          показ патріотичних фільмів, присвячених героїчному минулому українського народу та сучасним видатним громадянам країни;

-          вечори запитань і відповідей, зустрічі з видатними людьми, екскурсії;

-          «круглі столи», дебати.

На такі заходи стали приходити не лише батьки, діти, а й бабусі, дідусі, родичі, - тобто, це стали родинні свята.

 Знайомство з видатними українцями викликає у школярів почуття поваги й особистої причетності до здобутків нації, заохочує їх до активного соціального життя, стимулює бажання зробити щось значне для свого народу, формує громадянську позицію. Школа намагається сформувати національно – свідомого громадянина з високими патріотичними почуттями.

Складовими виховного позакласного процесу є безпосередній контакт із учнями, пробудження у них глибоких емоційних переживань, що впливають на почуття, сприяють розумінню сутності патріотизму. Вміле використання позитивних прикладів і залучення учнів у різноманітні форми дискусійної роботи сприяє більш глибокому усвідомленню цих понять.

Збагачення учнів патріотичними почуттями відбувається в процесі ознайомлення з історією про героїчне минуле українського народу, його прагнення до зміцнення могутності Батьківщини. З метою надання виховній роботі більшої емоційної привабливості використовується яскравий фактичний матеріал, позитивні приклади патріотизму відомих історичних діячів, героїв,справжніх патріотів країни .

 Не менш важливим є розповідь про внесок у світовий розвиток науки, культури, спорту. Без сумніву, учні проймаються почуттям гордості, коли дізнаються про досягнення українського народу. Знайомство з науковим внеском наших вчених, з високохудожніми роботами майстрів кіно, зі світовими спортивними результатами сприяє вихованню в учнів патріотичних якостей, формуванню в них високого громадянського ідеалу. Герої є і в наш час. Знання про їх подвиги, про справжніх громадян країни дозволяє доводити, що патріот – не книжне слово, не романтизований образ, а реальність.

Педагогічний колектив працює над створенням школи, яка б виховувала учнівську молодь, здатну успішно жити в оновленому суспільстві, забезпечила б виховання національної свідомості учнів різних вікових груп. Тому ми прагнемо, щоб у школах панував національний дух, виховувалось нове покоління українських громадян .

Розділ ІІІ. Використання методу діяльнісного підходу у процесі виховання учня-громадянина-патріота

Особистість громадянина-патріота формується, коли він любить Батьківщину не лише на словах, а й на ділі. Тому у вихованні патріотизму доречним є застосування діяльнісного підходу, коли діти беруть участь у конкретних справах, мета яких – практичне втілення громадських цінностей у життя.

Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність колективу школи, яка сприяє встановленню соціальних зв'язків, опануванню дітьми новими навичками, формування у них прагнення до відповідальної до них патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляд справжнього громадянина України. Педагоги, учні, працівники школи постійно доглядають за меморіалами. Учні систематично відвідують ветеранів війни. Щороку членами учнівського самоврядування проводиться акція «Серце від серця».

Враховуючи складну ситуацію на кордонах та окупованих територіях, військовим Збройних Сил України випала нелегка доля вписати нові героїчні сторінки в літопис української армії. Сьогодні десятки тисяч патріотів знаходяться на передовій, захищаючи від терористів свободу, незалежність та територіальну цілісність України. На жаль, сотні захисників отримали поранення, тому знаходяться на лікуванні. Підтримкою поранених стали: акція «Лист пораненому солдату», ярмарки на підтримку воїнів АТО та сімей бійців, загиблих в зоні бойових дій.

Ми всі пережили душевні страждання від втрат Небесної Сотні, загибелі бійців Національної гвардії та мирних жителів Сходу України. Наші діти сприймають ці події дуже емоційно й передають їх у творах, віршах, малюнках.

Такі події змінили нас усіх, тому, що для кожного настав час відчути свою відповідальність за долю держави. Враховуючи юних патріотів, ми вкладаємо в їх душі віру в невичерпні сили, талант, неповторність українського народу, любов до Батьківщини, світлу віру в мирне майбутнє нашої єдиної України.

    У сучасній педагогіці активності набуває метод проектів як освітня технологія, метою якого є орієнтування учня актуалізацію власного життєвого досвіду і набуття на його основі нового. Цей метод набув широкої популярності та широкого впровадження завдяки таким аспектам :

- закономірний зв’язок між навчальними проблемами та практичним життєвим досвідом самих учнів;

- самостійна пізнавальна діяльність школяра;

- наявність індивідуалізації навчання; 

- динамічність проблем навчання;

- висока емоційна активність;

- чітко організована структура роботи.

      Саме використання народних традицій, обрядів у навчанні, через цілеспрямованість і підпорядкованість цього навчання власним уподобанням

молодших школярів – одна з важливих ідей сьогодення.

        Відображення народознавчого аспекту в навчально-виховному процесі можуть буті сформовані відповідно до народного календаря. Однієї з форм цього аспекту є проведення шкільних декад, в організації яких учитель використовує засоби виховного впливу різних видів мистецтв, що розкривають природні здібності кожного школяра. Проведення таких тематичних декад у початковій школі сприяє формуванню певних знань про

народ, особливості його трудової діяльності й побуту, матеріальну та духовну культуру, історичний досвід і нинішній спосіб організації життєдіяльності, його традиції, звичаї, знання про родовід, отчий край тощо. Їх доцільніше проводити щосеместру.

        Результати цієї народознавчої роботи можуть бути висвітлені у підсумковому огляді-заліку, де кожний клас,що брав участь у декаді, звітує про виконану роботу. Це – оформленні сторінки рукописної книги,альбоми з малюнками, експонати для шкільного музею. 

        Наводимо приклади завдань для молодших школярів :

1 клас Кожному учневі запам’ятати та записати імена своїх матусь, татків, бабусь, дідусів, прадідів. На основі зібраних відомостей виготовити альбом «Наш родовід».

2 клас Зібрати та описати народні приказки та прислів’я. Намалювати до них ілюстрації.

3 клас Вивчити самим та показати іншим учням народні ігри та розваги. Записати їх, проілюструвати.

4 клас Вивчити та підготувати театралізацію 2-3 народних пісень. Створити «Пісенник» з малюнками і текстами до пісень.

  У вихованні молодших школярів великої уваги потребує формування патріотичних рис їхнього характеру: навичок поведінки, витривалості, чуйності, доброти й милосердя, вміння долати труднощі, вироблення цілеспрямованості й стійкості уваги, організованості, ощадності, хазяйновитості. У цьому ж руслі не менш важливе значення має вироблення духовно-моральних та вольових рис: патріотизму, працьовитості, розумної ініціативи, відповідальності, національної свідомості, рішучості й наполегливості, сумлінного ставлення до навчання, охайності, дисциплінованості, згуртованості, чесності, людської гідності, скромності, взаємної пошани й терпимості, осудливого ставлення до егоїзму, неробства.      Робота по вихованню патріотизму охоплює всі види діяльності школярів: навчальну, ігрову, трудову, художню, спортивну, громадську. Вчителем використовуються найрізноманітніші форми роботи. Передусім це навчальні заняття, на яких набуваються знання, що мають громадянське забарвлення.   Великі можливості для формування громадянської культури мають екскурсії, походи "Козацькими шляхами", збирання краєзнавчих матеріалів, участь в експедиціях – археологічних, фольклорних, етнографічних, свята рідної мови, створення музеїв фольклору та етнографії, тематичні години про права людини, зустрічі з працівниками правоохоронних органів і т.д.  Щоб виховати справжніх синів і дочок свого народу, палких патріотів держави, які були б віддані своїй Батьківщині, Україні, слід цілеспрямовано і систематично формувати у позанавчальному виховному процесі елементи національної самосвідомості особистості молодшого школяра на основі народних звичаїв, традицій і обрядів.  Насамперед необхідно висвітлити особливості формування елементів національної свідомості молодших школярів на основі народних звичаїв, традицій і обрядів у позанавчальному виховному процесі.  Емоційне переживання учнями символів національної культури, як показав експеримент, багато в чому залежить від самого вчителя. Цей процес буде більш інтенсивним, якщо педагог звертає увагу учнів на те, що калина є символом дівочості, ніжності та жіночості. Вчителю дуже важливо підкреслити, що з давніх-давен калину кладуть у першу купіль дитини, на хрещення дитини - затикають у калачі, шишки для кумів. А коли хлопець або дівчина закохувалися, то дарували один одному кетяги калини. З великим емоційним піднесенням діти слухають легенду про волошки. Особливо їх вражає те, як під час зелених свят дівчина-красуня, а насправді це була Русалка, перетворила хлопчика Василька з блакитними очима у квітку-волошку. Наступний крок у формуванні національної  свідомості учнів є показ символічного значення дерев і кущів - дуба, верби, тополі, вишні, явора. Про вербу багато складено казок, переказів, віршів, прислів’їв, приказок. Тому цей крок пов’язаний з вивченням народних пісень, балад, творів багатьох поетів: Т. Шевченка, О. Олеся, Є. Маланюка, В. Симоненка, В. Сосюри, Д. Павличка, І. Драча, Л. Костенко, в яких оспівуються дерева-символи України. Особливе завдання педагога у сфері формування у дітей національної свідомості - забезпечення вивчення ними народного календаря. Саме календар допомагає учням засвоювати культуру наших предків, національний характер та світогляд, цілі та зміст народних свят українців. Спостерігаючи за учнями, було помічено, що вони з великим інтересом ставляться до походження назв місяців. Кращий варіант вивчення народного календаря - це об’єднання народних свят у цикли: "Осінні свята", "Зимові свята", "Весняні свята", "Літні свята". Результати експериментальної роботи показали, що народні прикмети, звичаї, традиції та основні обряди свят діти краще засвоюють, якщо у класі є народознавчий куточок. Так, веселий ланцюжок зимових свят, відкриваємо разом з учнями святом Різдва. Суттєва особливість проведення свята Різдва - активність учнів у його підготовці та проведенні. Заздалегідь учні разом з бабусями, дідусями, батьками приносять 12 пісних страв. Найважливіші серед них обрядові - кутя, узвар. Потім ми з дітьми готуємо свято: вчать колядки, майструють атрибутику (зірку, дзвіночки, ліхтарі), костюми чорта, ведмедя, кози та інших героїв, щоб показати вертеп. Це одне з найяскравіших явищ, яке дітям надовго запам’ятовується та подобається. Головна мета вертепу - поздоровити глядачів із Різдвом, новорічними святами, розповісти про те, як народжувався Христос, про ті обставини, що супроводжували його появу на світ. Ангели, чередники, волхви, козак, цар Ірод, чорт, смерть - головні персонажі вертепу. Далі один з учнів, переодягнений у костюм Нового року, розповідає, що закінчуються різдвяні свята та приходить Новий рік. Найбільш позитивні емоції виникають у дітей тоді, коли вони не тільки знайомилися з передднем Нового року, який називали в Україні "Щедрим вечором", "Щедриком" і "Меланками", а коли самі брали найактивнішу участь у цьому святі.  Хлопці, зранку ходили і засівали оселі, бажаючи господарям щастя, здоров’я, втіхи, злагоди у новому році. Збагачуючи душу дитини, перекладаючи в неї те, що отримали у спадок, педагоги прагнуть виростити нове покоління, яке продовжить наш український рід, адже відродити Україну, зберегти і поліпшити довкілля України повинні діти, яких ми сьогодні навчаємо і виховуємо.

 
висновки

Як свідчить історичний досвід, без національно – патріотичного виховання молоді неможливо зберегти державу, зокрема націю. Патріотичне виховання покликане формувати в молоді високі моральні якості та ідеали, почуття любові до своєї Батьківщини, потребу в служінні їй. Воно орієнтоване на формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, людини зі шляхетними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями та поведінкою, спрямованими на саморозвиток.

Патріотизм – суспільно-психологічне і моральне почуття, яке передбачає відданість своєї Батьківщині й любов до неї, бажання захищати її. Патріотизм як одна з яскравих емоційних якостей людини має моральне значення, оскільки проявляється у її громадянській позиції, у дотриманні традицій своїх батьків.

Про актуальність цього питання свідчить низка державних документів, розроблених науковцями та науково-дослідницькими колективами: Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національна стратегія розвитку освіти, Концепція національного виховання, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності.

Критерієм і результатом національно-патріотичного виховання є громадянськість особистості, складовими якої є моральна, політична та правова культура, почуття власної гідності, внутрішньої свободи і водночас вболівання за суспільні ідеали, за пріоритети держави, благо свого народу і його дружні взаємини у світовому співавторстві.

Становлення громадянина розпочинається з дитинства. Саме в цій період у дитини закладаються підвалини майбутньої свідомості, характеру поведінки, формуються риси українця. Підростаючи, дитина вбирає в себе те, чим живе родина, народ України, поступово формується свідомий громадянин і патріот. Завдання школи – формувати і розвивати такі особистісні якості, як повагу до прав і свобод людини, відповідальність, відкритість та критичне мислення, толерантність, готовність брати участь у соціально-політичному житті країни. На жаль, сьогодні серед молоді спостерігається небезпечне для соціальної стабільності суспільства зростання бездуховності, зневажання до правових та моральних норм, антисоціальної поведінки, втрата соціального оптимізму. Молоді, яка не втратила моральних ідеалів, патріотичних почуттів, навпаки, дедалі складніше знайти можливості для громадянського самовизначення, протистояти негативному впливу оточення. Це потребує впровадження комплексу соціально – педагогічних заходів для зміни реальної ситуації з метою підготовки молоді до життя в умовах демократичної держави і громадянського суспільства.

Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів - міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

Один політик сказав, що наше життя – це боротьба жадності зі скупістю. На жаль, це абсолютна правда. Доки так буде тривати, життя не зможе змінитися на краще! Безкінечна боротьба за владу може призвести до найтяжчих наслідків! Єдиний вихід - об'єднатися всім політичним силам та обрати один шлях! Але політичними лідерами повинні бути люди, готові пожертвувати всім заради країни! Після Богдана Хмельницького нікого більше не було. Лише особиста вигода, гроші, влада… боротись за владу для того, щоб потім розкрадати країну. Справжній патріотизм! Всі, хто отримав владу над чимось, вважають себе над людьми! Для них у світі діють лише закони фізики… Вони вважать себе патріотами та ні на мить в цьому не сумніваються! Як можливо називати себе патріотом України і при цьому зірвати переговори з Росією, на яких повинна була вирішуватися доля України?! Як можна обманювати та підставляти одне одного?! Це все робиться задля добробуту України?! Ненависть, недовіра, жадність, прагнення заволодіти всім – оце називається патріотизмом?! Я вважаю, що ні! Мова йде про ворожнечу між Сходом і Заходом. Якщо хоч на секунду уявити, що Захід і Схід об'єднаються, та будуть спільними зусиллями будувати майбутнє нашої держави, через декілька років Україна може стати лідером в Європі! Якщо тільки замислитись, наскільки багата наша країна! Скільки в ній ресурсів та родючих земель! Якщо об'єднатися та обрати спільний шлях для досягнення мети, заснований на взаємодопомозі та взаємоповазі – це і буде істинним патріотизмом!

Отже, здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Афанасьєв А. Педагогічні основи військово-патріотичного виховання військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України/ А.Афанасьєв — К., 2005. — 266 с. 1

2.    Державний стандарт базової і середньої освіти. [Електрон. ресурс] //Міністерство освіти і науки України[веб-сайт] - Режим доступу: //www.mon.gov.ua  

3.  Конституція України

4.  Дзеркало–2007 (настрої і стереотипи населення України). [Електрон. ресурс] // ЦСД «Софія» [веб-сайт] - Режим доступу: http://www.sofia.com.ua/page42.html

 5.     Ровесники незалежної України: думки, інтереси, громадянські позиції [Електрон. ресурс] //Фонд Демократичні ініціативи [веб-сайт] - Режим доступу: http://dif.org.ua/ua/poll 6

6 .     Чи вважаєте Ви себе патріотом України? [Електрон. ресурс] //Центр Разумкова [веб-сайт] - Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=399

7.Шкільна історія очима істориків —науковців. Матеріали Робочої наради з моніторингу шкільних підручників історії України. — Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2008 – 128 с.  

8.     Щербань П. Проблеми сучасної освіти // «Літературна Україна». – 13 липня 2006.

9.      Юхновський І. Про ідеологію і політику Українського інституту національної пам’яті/ І. Юхновський// Дзеркало тижня. – 2007. - №40. – С 16-18.

10.     Як Ви ставитеся до національного свята – Дня Незалежності України? [Електрон. ресурс] //Центр Разумкова [веб-сайт] - Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=321

11.      Який із п'ятьох зазначених чинників найбільше об`єднує або може згуртувати народ України в єдину спільноту? [Електрон. ресурс] //Центр Разумкова[веб-сайт] http://www.uceps.org/ukr/socpolls.php?cat_id=31

Додатки

Кравченко Альона Миколаївна, вчитель початкових класів, спеціаліст, Миколаївська область, м. Очаків.

Класна година, 3 клас.

Тема заняття: «Вінок України сплетемо».

Мета: Вчити учнів скарбниць народної мудрості. Збагачувати знання про квіти як обереги людського життя, їх народні назви, вшанування. Ознайомити дітей з квітами українського віночка, значення вінка для українського народу. Виховувати патріотизм, любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.

Обладнання: мультимедійна презентація, прислів’я та приказки, вишиті рушники,   українські віночки   (дитячі роботи),  квіти.

                                        Хід години - спілкування:

І. Вступна частина.

Вчитель.

-         Дорогі діти, шановні гості! Я щиро рада вітати всіх вас на нашій годині

спілкування.

Є щось святе в словах:

мій рідний край,

для мене – це матусі пісня ніжна.

І рідний сад, від цвіту білосніжний

і той калиновий у тихім лузі гай…

Батьківщина…Рідний край…Скільки ніжності і тепла в цих словах…

-        Діти, перш ніж розпочати наше свято давайте пригадаємо як називається наша країна, наша батьківщина? ( слайд 1)

-        Яка  столиця України? (сл.2)

-        Кожна країна має свої державні символи. Які ви знаєте державні символи нашої Батьківщини? ( сл.3)

-        А ще кожен народ має народні символи. Народні символи - це  те, що найбільше любить, шанує  наш  народ: улюблені речі, дерева, квіти, тварини.

-  Які ви знаєте українські народні символи? ( сл.4)

ІІ. Оголошення теми свята. (сл.5)

Вступне слово вчителя:

-   Дорогі діти, гості сьогодні ми поговоримо про український віночок. Що ми знаємо про нього? Мабуть тільки те, що він є невід’ємною складовою частиною українського національного костюму, що він красивий. Український віночок - це не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. Звичай плести віночки прийшов до нас із давнини.

-    Плести віночок – то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні таємниці: як плести і коли, як збирати квіти для вінка. На превеликий жаль до нас не дійшов той рецепт, за яким квіти замочували у рослинних соках, аби довший час були свіжими.

Дівчатка починали носити віночок з 3-х років. Перший, для 3 річної дівчинки, плела мама, вимочувала у росах, коли на небі сонце зійде.  У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. (сл.6)

         Кожна квіточка лікувала дитину. Чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

У чотири роки плівся інший віночок. Доплітався безсмертник і листочки яблуні. (сл.7)

 У вінок шестирічної дитини вплітався мак, що зберігав спокійний сон та ясну думку. Крім того вплітали й волошку. (сл..8)

 Для семирічної дитини  плели віночки із 7 квіточок.

Сьогодні ми спробуємо розказати вам про квіти українського віночка для 7- літньої дівчинки.

(Виходить дівчина - Україна).(звучить пісня про Україну і на фоні її дівчинка - Україна розказує вірш).

«Україна».   Плетемо віночок

Це я – Україна! Я завжди у віночку.

В такому ж віночку й усі мої дочки.

В таких от вінках ми приходим на свято.

Я буду вас вчити віночок сплітати.

Про квіти, стрічки вам усім розповім,

Бо знати про це нам потрібно усім.

До «України» виходять хлопчик і дівчинка – це українець і українка.

«Україна».

Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка – справжняя перлина.

Як намисто я вінок сплету.

Українець.

Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати,

І вінок найкрасивіший в світі

Буде ненька – Україна мати.

Українка.

Кожна квітка, наче на долоні,

Але кожна й таємницю має.

Друже мій, послухаймо сьогодні,

Що нам кожна квітка промовляє.

Вчитель.  Дуже красивий віночок нашої України. І розумно складений. Треба навчитися його розуміти. І подобається цей віночок не тільки дітям, а й дорослим. Зачаровує він  своєю красою. Але мало вміти плести віночок, треба ще розуміти  душу кожної квітки і кожної стрічки. А щоб це зрозуміти краще, ми зараз сплетемо з вами наш український віночок(  На дошці вінок – каркас. Виходить Ружа. Вона тримає у руках квітку ружі, яка згодом займе своє місце на каркасі.)

Ружа.

Вінок Україні сплітаємо, друже!

Знай, квітка найперше в віночку, то – ружа.

Це квітка тендітна, квітка рум’яна,

Квітка, неначе зоря полум’яна.

( Прикріплює квітку до каркасу).

Вчитель. Так яке ім’я носить квітка, з якої починається український віночок?

Діти. Ружа.

Вчитель.  А поки що ми познайомимо вас із сестрами ружі.

(З’являється Мальва з мальвою в руці.)                                         

Мальва. Мальви - квіти чарівні                

У віконце дивляться мені

Наче діти заглядають

Тільки жаль не розмовляють.

Легенда про мальви.

Мальва була єдиною дочкою  Григорія Кандиби. Під час одного із набігів турки захопили село в якому жила дівчинка Мальва. Загинув її батько , порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві якось удалось втекти до лісу. Вона вирішила помститись ворогам і взяла до рук зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підступний зрадник видав її, і турки, порубавши тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З одного шматка виросли яскраво - червоні гарні квіти, які й назвали мальвами.

(Квітка мальви прикріпляється до каркасу).

Вчитель. Тепер ми чекаємо на третю сестру.

              Півонія.

От і півонія не забарилась

І до вінка в свою чергу з’явилась.

Квіти, як сестри, зустрілись в вінку.

Квітне півонія. Знаєш таку?

Пишна й тендітна. Розхристана трохи.

Квітка любові і перемоги.

Вчитель. Ну от, три квітки, три сестри вже у віночку. Вони у вінку завжди разом.

 А чому вони завжди разом? Чому ви їх зве­те сестрами?

 І чому саме вони у віночку? І що вони озна­чають?

А от ви зараз про це і дізнаєтесь зі старої ле­генди.

Інсценівка «Старої легенди» Олекси Діденка.

Інсценізація легенди.

Україна. У народі кажуть, що Ружа колись була дуже красивою дівчинкою. Вона разом зі своїми сестрами Мальвою та Півонією лікувала людей від серцевих хвороб. І прийшов до них якось лікуватись Зимовий Вітер. Постукав у двері та й питає:

— А чи тут красуні-дівчата живуть, що людей лікують, здоров'я дають?

— Тут

— То впустіть до хати.

— А хто ти будеш?

— Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.

— А чи не завдаси ти нам шкоди?

— Ні!

(Відчиняє Троянда двері і влітає у хату Вітер-Вітрисько).

— На що скаржишся?

— Нема сили з Морозом боротися.

— А чи добро ти якесь робив людям?

— Ні!

— То чого ж тобі співчувати?

— Бо я хворий.

— Але ми лише добрим людям помагаємо.

Україна. Тоді дмухнув Вітер на сестер і перетворив на квіти. А люди навесні висадили їх у квітники: мальву коло вікна ближче, півонію — до води, ружу — до сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують. У віночку ж — це символи віри, надії, любові

Вчитель. Тепер ви зрозуміли, чому ці квітки-сестри потрапили до віночка. Бо  усім на світі потрібне добре і щире серце. Молодці, що це зрозуміли.

 Так, саме з Віри, Надії і Любові починаєть­ся віночок України. Віра, Надія, Любов — безсмертні, як і сама Україна. І тому наступна квітка у нашому віночку...

(З’являється Безсмертник. Читає вірш «Безсмертна квітка».

Безсмертник.

БЕЗСМЕРТНА КВІТКА.

Квітка смерть перемагає,

Тож ніколи не вмирає.

От безсмертником і зветься.

На здоров’я нам дається.

Вчитель. Та хіба ж можна було не за­просити до віночка квітку, що ніколи не вмирає, що сим­волізує міцне здоров’я?

-          Відгадайте  загадку про цю  квітку?

Лист зелений не пропав,

А під снігом задрімав

Щоб у синю спідничину

Одягнуть весняну днину

           (Барвінок)

-         У барвінка вічно - зелене листя і голуба квітка. Він супроводжує людину від народження до смерті.

-         (Виходить барвінок)

          

БАРВІНОК.                     

У барвінку очі - крапельки із неба.

В паростках зелених - сила від землі.

Вірити і жити нам сьогодні треба,

і добро творити і тобі й мені

 Вчитель. Запам’ятайте, діти, яка смілива квітка барвінку!

 Дуже смілива. Барвінок навіть взимку має зелене листячко, прямо під снігом.

Квітне барвінок навесні: у квітні-травні.

 А символізує барвінок життя і безсмертя людської душі.

-          А яка ж наступна квітка у віночку?

КВІТУЄ ВИШНЯ.

«Садок вишневий біля хати» —

Про це для нас писав Тарас.

Почне як вишня квітувати —

Той квіт в вінок вплітати час.

Вчитель. Саме материнську відданість та любов сим­волізує цвіт вишні. Тієї самої вишні, що квітла біля кож­ної української хати, яку так любив, про яку сказав стіль­ки ніжних слів наш великий Кобзар. Як милують очі навесні вишні, які цвітуть у нас в Очакові. Ніби наречені одягаються вони у білий наряд .

КВІТ МАТЕРИНСЬКОЇ ЛЮБОВІ .

Квіти яблуні, квіти вишневі

Доплітаємо ми до вінка.

Поруч з білими — ніжно-рожеві.

Подивіться, краса це яка!

Материнська любов у цих квітах

 І вони захистять від біди.

Від усіх бід врятують вас, діти!

Принесуть найсмачніші плоди!

Вчитель.  Ось уже сім квіток у віночку.

І ми знаємо назви цих квітів, знаємо, що во­ни означають.

Усі квіти в українському віночку — лікарські рослини. Вони усі вміють лікувати людину. І ще — кожна квіточ­ка у віночку — це оберіг від лихого ока.

ОБЕРІГ.

Кожна квітка України

 Ще і лікарська рослина.                                                  

Усі разом — оберіг,

Щоб ніхто лихий не зміг

Наробити лиха злого,

Щоб не мав для цього змоги.

Отакий він цей віночок

В України, в її дочок

(«Пісня про віночок» у виконанні дівчаток)(сл.. 10)

Вчитель. Та який же віночок без стрічок? Треба ще стрічок побільше нав’язати.

 Але кожна стрічка має своє значення і в’язали їх у певній послідовності.

Український вінок, окрім безлічі квітів, обов'язково мав бути прикрашений стрічками. Довжина стрічок не перевищувала довжину кіс дівчини. В'язати стрічки слід у певній послідовності, це ціла наука.

І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов'язані недбало або не за порядком. В'язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.

-А чи знають наші дівчата та хлопці ,що символізує кожна стрічка?

ІІІ. Розповіді хлопців і дівчаток. 

1 хлопець. Найпершу у віночку – посередині, в’яжуть світло –коричневу стрічку – символ землі – годувальниці.

Дівчинка.

Про це, юний друже, повинен ти знати:

Коричнева стрічка – земля, наша мати.

Вона в нас єдина, вона найрідніша

Коричнева стрічка – вона найміцніша.

2 хлопець. Біля цієї стрічки з обох боків в’язали жовті стрічки – символ сонця.

Дівчинка. Ми хочем, аби ви усі зрозуміли:

Ці жовті стрічки – наше сонечко миле.

Воно дає світло, дарує тепло.

Без сонця життя б на землі не було.

3 хлопець. За жовтими стрічками в’яжуться світло – зелені – символ краси і молодості.

Дівчинка.

От стрічка світла й стрічка темна.

Але і та, і ця — зелена.

Зелені, як і сама природа.

Це — юність, це — краса, це — врода! 

4 хлопець. За ними в’яжуться блакитні стрічки – символ неба.

Дівчинка. Дві стрічки : блакитна і синя, темніша –

Це небо і води. Хай будуть чистіші.

Дай Боже, щоб ми вберегли їхню суть,

Нам небо і води здоров’я дають.

5 хлопець. Далі в’яжуть червону стрічку – символ печалі і магічності. 

6 хлопець. Далі в’яжуть жовтогарячу – символ хліба.

Дівчинка. Оранжева стрічка – м’яка паляниця.

Це й колос достиглого жита, пшениця.

Дивись, як оранжева стрічечка сяє,

Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.

 Вчитель. Ну от, тепер ми знаємо, що кожна стрічка у вінку, кожна квітка у вінку щось означає. І знаємо, що саме.

І знаємо, в якому порядку треба плести квітки, в’язати стрічки.

А тепер я хочу перевірити усіх, хто знаходиться на нашій класній годині. Якщо ви уважно дивилися, слухали, якщо все за­пам’ятали, то відгадаєте усі загадки.

КВІТКОВІ ЗАГАДКИ ВІНОЧКА.

Всі відгадки якщо маєш

Ти на загадки, то знаєш

Ти усе про наш віночок.

Нумо, донечка, синочок,

Починай відповідати!

Треба це усе всім знати!

Починаю я у риму,

А закінчимо усі ми.

Не забудь, будь ласка, друже,

У вінку найперша ... (ружа).(сл. 11)

Друга квітка теж не зайва,

Друга квітка зветься ... (мальва). (сл. 12  )

Щоб була гармонія —

Третя в нас — ... (півонія). (сл.13 )

А барвінка попередник

У вінку, то наш ... (безсмертник). (сл. 14)

Як перлина між перлинок —

Так між квітами ... (барвінок). (сл. 15  )

Цвіт квітневий, цвіт травневий,

Цвіт весняний, цвіт ... (вишневий). ( сл. 16 )

Як згадав ти цвіт вишневий —

Не забудь і ... (яблуневий).(сл.17 )

Робота в парах. Складіть прислів’я про віночок.

В народі складено багато прислів’їв про віночок. (У кожної пари на парті лежать слова. Із них треба скласти  прислів’я ).

-         Гарний віночок – краса дівчини;

-         Віночок на голові для здоров’я;

-         У віночку калина – гарна дівчина;

-         Який віночок – такий голосочок.

-         Перевірка ( сл. 18)

Вчитель.

Ти розумна в нас дитина!

Про віночок України

Все, що треба — ти вже знаєш.

Добре ти відповідаєш.

Значить розум в тебе й в нені —

В голові, а не в кишені.

ІV. Підсумок заняття. 

Ось і завершилось наше свято, присвячене українському віночку.  Народ раніше був ближчим до природи, шанував її, освячував, оспівував, переймався її красою, ласкавістю, гордістю. Ми часто забуваємо, що природа подарувала свої цілющі скарби людині навік. І ми повинні берегти їх, як своє життя. І вона, розкриваючи дивовижні таємниці, озветься у нашій душі радістю буття.

   На землі великій є одна країна:

   Гарна, неповторна, красна, як калина.

   І живуть тут люди добрі, працьовиті.

   І скажу, до речі ще й талановиті.

   Землю засівають і пісні співають,

   На бандурі грають і вірші складають 

   Про ліси і гори, і про синє море,

   Про людей і квіти…

   То скажіть же, діти, що це за країна?

  Діти відповідають хором:

«Наша  славна Україна !»

Пісня про Україну музика і слова Наталії Май (сл.19).

1к. На нашій Україні і небо голубіше,

На нашій Україні і сонце на тепло.

На нашій Україні  дівчата наймиліші.

На нашій Україні і пісня на добро.

Приспів:

У саду калина, на ставку верба

Пісня журавлина - радість і журба.

Сонячна долина, стежка в споришах

І співа пташина, як моя душа(2р.)

2к. На нашій Україні і зорі найрясніші

І хата біла - біла, неначе у вінку.

На нашій Україні молитва найсвятіша,

І пісня солов’їна в вишневому садку.

Приспів:

Вчитель. Дякуємо нашим гостям. І на кінець ми приготували подарунки. Діти розносять і дарують гостям поробки - віночки, виготовлені своїми руками.

Виховний захід у 3 класі

на тему:

“ КОЗАЦЬКОМУ  РОДУ – НЕМА  ПЕРЕВОДУ ”

           

   Гачегова А. В.

                                      вчитель початкових класів

       Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №54

           спеціаліст І категорії

ТЕМА:                 КОЗАЦЬКОМУ  РОДУ – НЕМА  ПЕРЕВОДУ

МЕТА:                формування в учнів цілісного духовного

                              світогляду та почуття патріотизму,

                              поглиблення знань учнів про звичаї, обряди,

                              атрибути, пов'язані  з козацькою минувшиною;

НАОЧНІСТЬ:     плакати козацької тематики, костюми,

                               вишиванки, карта, козацькі клейноди, виставка

                               літератури «Славетні постаті», «Українська

                               держава за  козацьких часів», «Сторінки 

                               багатовікової історії»;

ЕПІГРАФ:           Бо найкращі вояки –

                               Запорозькі козаки!

                               І не буде переводу

                               Українському народу

                               Доки із глибин сторіч

                               Долина козацький клич.

   Конкурсна  програма заходу:

1.     Вступ.

2.     Знайомство команд.

3.     Карта козаків

4.     Козацька вікторина.

5.     «Хто вміє віночок вити – той вміє життя любити.

6.     «Козацька юшка».

7.     Козацька ромашка.

8.     Конкурс козацьких прізвиськ.

9.     Козацька пісня – дума.

   10.  Конкурс отаманів.

   11. Смачний конкурс.

   12. Заключне слово.

                                               ВСТУП

 Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освідченню людиною треба знати минуле свого народу, його історію. У минулому українського народу було неповторне і легендарне явище – Запорозька Січ. Ми з вами живемо на славній землі і повинні знати про славні діла своїх предків – запорожців. Переконаність у надзвичайно важливій ролі козацтва в історії України – це одна з тих небагатьох істин, яка не викликає сумніву у людей з різними, навіть протилежними поглядами на політику, ідеологію та історію.

 Козацтво – це не лише суспільний стан з особливим способом життя, не лише самобутнє військове формування з тільки йому притаманним хитросплетінням дипломатичних відносин з близькими і далекими сусідами. Козацтво було неповторною моделлю суспільного розвитку з оригінальним соціально – політичним устроєм, своєрідним побутом, традиціями, етичними і правовими нормами та інститутами, культурою, фольклором.

 Із козацтвом пов'язана і величезна кількість специфічних термінів та виразів, які сьогодні малозрозумілі не лише широкому загалові, а й багатьом професійним історикам. Козацтво – це надзвичайно широкий у своїх вимірах і різноманітний у проявах світ – загадковий і привабливий. Він завжди притягував до себе небайдужих і творчих людей.

 14 жовтня – День українського козацтва. День українського козацтва встановлений Указом Президента України в 1999 році. Це свято відзначається щорічно 14 жовтня – у день Покрови Пресвятої Богородиці.

«КОЗАЦЬКОМУ  РОДУ  - НЕМА  ПЕРЕВОДУ»

Понад 500 років тому  в українських степах за Дніпровськими порогами поселилися перші козаки. Близько 300 років охороняли вони Україну від турків, татар та інших ворогів. Багато славних синів увійшли в історію. Це й Петро Сагайдачний і Іван Підкова і Северин Наливайко і звичайно Богдан Хмельницький.

Відшуміла козаччина, стали історією її славні походи, славні бої. Але підростають достойні нащадки козаків.

Багато людей чимало зробили, щоб відкрити козацькі скрині, и тепер прагнуть дати кварту чистої джерельної води зі струмка козацької криниці. А чи ж були у козаків скрині? Дійсно, кожному відомо, що у козаків, насамперед, був кінь стрімкий, шабля гостра, шаровари червоного кольору…

А що ще ви знаєте про козаків? Давайте – но пригадаємо історію…

Сьогодні ми станемо свідками «Козацьких розваг» між двома курінями козаків і козачок. Відомо, що козаки любили весело розважатися.

Отже, зустрічаємо наших сильних, вихованих, розумних, чесних козаків, та приголомшливо прекрасних, чарівних, спокусливих козачок!

1.    Знайомство команд.

 Домашня заготовка. Назва, девіз, одяг.

2.     «Лист – привітання до куреню суперників.

Домашня заготовка.

3.    Карта козаків.

Знайти на карті козацькі поселення нашого краю.

4.    Козацька вікторина.

           1. Хто такі козаки?  (Вільні, озброєні люди, стражі);

           2. Що таке курінь ( Товариство козаків);

3. Що таке Січ?  (Оборонне укріплення);

4. Де знаходилась козацька Січ? ( За Дніпровими порогами);

5. Як називається герб України?  (Тризуб);

6. Що символізує герб України?  (Волю);

7. Хто написав вірш «Ой, Морозе, Морозенку?»  (Вірш народний);

8. Як називалися козацькі судна? (Чайки);

9. Назвіть елементи козацького одягу:

      - шаровари;

      - жупан;

      - кожух;

      - вишита сорочка;

      - пояс з китицями.

10. Для чого козакам такі великі штани та просторий жупан? (Для того, щоб вільно почувати себе в бою);

11. Назвіть щонайменше чотирьох гетьманів України

 ( Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Байда – Вишневецький, Петро Сагайдачний, Іван Виговський, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, Іван Брюховецький.

12. Розшифруйте козацьке Богдан Хмельницький

( У діда і баби не було дітей. Сам Бог подарував їм цю дитину. Значить він – Богом даний,  а знайшли хлопчика в хмелю);

13. Які були в козаків посади?

  - кошовий отаман;

  - кухар;

  - гетьман;

  - піп;

  - курінний;

  - осавул;

  - сотник.

14. Хто входив до курінної старшини?

  - Отаман – перша особа в курені. Відзнакою його влади була булава;

  - Суддя – друга особа. Відзнакою його була печатка Запорізького січового низового війська;

  - Писар. Він мав срібний каламар;

  - Кухар. Його відзнакою влади було кухарське приладдя, як

дерев'яна ложка або черпак.

     

5.    Конкурс для козачок «Хто вміє віночок вити – той вміє життя любити»

Козачки отримують листи з назвами квітів, які мають бути вплетені в віночок, Потрібно відібрати лише квіти – символи України, по можливості, розповісти, що вони означають.

1.     Барвінок – символ життя;

2.     Безсмертник – символ здоров'я;

3.     Квіт вишні чи яблуні – символ материнської любові;

4.     Калина – символ краси і дівочої вроди;

5.     Мальва, півонія, ружа – символ віри, надії та любові;

6.     Любисток та волошки – колись були птахами, що вчили людей любити одне одного, та бути щирими в розмовах. Символ людської відданості, уміння бути корисними;

7.      Ромашка – символ дівочої чистоти, приносить не лише здоров'я, а й доброту й ніжність;

8.      Батіжок хмелю – символ гнучкості та розуму;

9.     Мак – символ печалі та смутку;

10.                                                                                              Деревій – символ нескореності;

11.                                                                                              Листя дуба – символ довголіття, сили.

(Хризантема, бегонія, каланхое, бузок, гладіолус, герань, нарцис, олеандр, орхідея, азалія, цикламен, фуксія, камелія, примула)

 Віночок – це не просто краса, а й  оберіг від зла та ще й знахар, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.

Тож, дівчатка, будьте вродливими, чесними, здоровими та щасливими!

6. «Козацька юшка»

Жінки не допускалися на Січ, тому козакам самим доводилось займатися  домашнім господарством, хоч вони і були з ним мало знайомі. Та все у них виходило добре, бо були вони кмітливими у домашньому побуті. А ще вони були дуже винахідливими. За відсутності металевого посуду примудрялися варити собі страву у дерев'яних корцях, підкидаючи безупинно, один за одним, у корець розжарені на вогні камені, доки не закипала залита в посудину вода.

 Мабуть, ви вже зрозуміли, що зараз наші козаки будуть готувати собі їжу. І покажуть. На що вони здатні без жінок. А щоб їм було трохи легше, готуватимуть  не якусь там маловідому страву, а добре відому, нашу, національну – український борщ!

Куреням роздають набори листівок, на яких записані назви різних продуктів: овочів, фруктів, зелені, жирів, спецій, приправ. Вони повинні вибрати з цього розмаїття продуктів лише ті, які придатні для того, щоб зварити із них борщ. В кого ж борщ буде смачніше?

Картопля                  цукор            вода             смалець         патисон                                    

Кабачок                    огірок           лимон          часник           буряк

Пшоно                      перець          томат           маслина         хрін      петрушка                  рис                кріп             сіль                 яблуко

Баклажан                  цибуля          редька         здір                 м'ясо

Полуниця                 квасоля         сало             морква           капуста

Вершки                    родзинки       бруква        сметана          лавровий Лист                          олія гарбуз    перець        апельсин       ананас

карасі

7.     Конкурс «Козацька ромашка»

 1. Символ гетьманської влади   (Булава);

 2. Козаки голили голови, залишаючи довге пасмо на тім'ї, яке закладали за вухо. Як воно називалось? (Оселедець);

 3. Автор повісті «Тарас Бульба» (М. Гоголь);

 4. Якої віри були козаки? (православної);

 5. Хто вважався Покровителькою та заступницею Січі? (Пресвята Богородиця Покрова);

 6. Який народний танець є і бойовим мистецтвом козаків? (Гопак);

 7. Назвіть фірмові страви козаків (Куліш, вареники, галушки, узвар, мед, квас, борщ);

 8. Назвіть українські національні символи (Тризуб – герб, прапор, гімн);

 9. Назвіть українські народні символи (Вінок, верба, калина, рушник);

10. Назвіть славетних жінок – українок, які стали відомими на весь світ (Маруся Богуславка, Роксолана, Леся Українка, Олена Пчілка, Ліна Костенко, княгиня Ольга );

11. Яку назву в давнину мала ріка Дніпро? (Борисфен, Славутич);

12. З чого виготовляли козацькі човни – чайки? (З липи, дуба, верби), скільки козаків сідало в одну чайку? (50 – 70 ).

8.     Конкурс козацьких прізвиськ.

Домашня заготовка.

9.     Козацька пісня – дума.

 Будучи поетами і мрійниками в душі, запорожці завжди вибирали наймальовничіші і найкрасивіші місця для своїх тимчасових і вічних жител, залазили на високі скелі, усамітнювались у лісових пущах, піднімалися на високі кургани, з висоти пташиного лету, милувалися краєвидами й віддавалися полону тихих дум і піднесених роздумів.

 Будучи  справжніми цілувальниками пісень, дум і рідної музики, запорожці любили послухати своїх боянів, сліпців – кобзарів, нерідко самі складали пісні та думи і бралися за кобзу. На жаль, кобзи у нас з вами під рукою зараз немає. Але гарну українську козацьку пісню ми почути дуже сподіваємося. Розкрийте нам свій талант і душу!

Оцінюватись пісня та її виконання буде за такими показниками: 

Злагодженість, темперамент, знання слів, кількість учасників, щирість та піднесеність. У кого вийде краще? Давайте послухаємо!

1.     _______________________________ згадати…

________________________________ возвелич.

________________________________ ненька – мати, -

________________________________ Січ.

________________________________ година –

________________________________ у траві,

________________________________ Україна

________________________________ булаві.

2.     _______________________________ в чистім полі,

________________________________ любити волю,

________________________________ з м'яти – рути,

________________________________ повернути!

_______________________________ славна доля,

_______________________________ козацького роду,

_______________________________  воля

_______________________________ нашу свободу.

10. Конкурс отаманів

11.Смачний конкурс.

Пшона каша, хліб, цибуля.

Заключне слово.

Багато цікавих описів, звісток про козаків залишили мандрівники із різних країн світу. Серед них – австрійський посланець  Еріх Лясота.

Він пише: «Мешканці  України, які сьогодні всі називають себе козаками і які з гордістю носять це ім'я, мають гарну постать, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі і мало дбають про нагромадження майна, дуже волелюбні і не здатні терпіти ярма, невтомні, сміливі і хоробрі… Мова козаків є слов'янською. Вона дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та надзвичайно витончених зворотів».

То – ж бо гордо несімо це горде ім'я козаків і далі в віка!

Деренюга Євгенія Іванівна

вчитель початкових класів,

вища категорія,

   Миколаївська

ЗОШ І-ІІІ ступенів №48

Усний журнал

«ОДНА БАТЬКІВЩИНА – І ДВОХ НЕ БУВАЄ»

 

Мета заходу: у формі усного журналу розкрити суть понять  «патріот»  та   «патріотизм»; формувати та розвивати патріотичні почуття учнів; любов та повагу землі, українського народу, його державних символів.

Обладнання: державні символи України, карта України,   малюнки учнів на тему «Малюю Україну».

Хід заходу:

Вступне слово вчителя.

Україна! Наша рідна земля, Наша Батьківщина. Вона для всіх рідна, хто її поважає і любить, вона - колиска найкращих у світі пісень, вона - вічна надія на волю і кращу долю.

Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив'яне небо,

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і гідне -

Високі тополі і тихе село...

Таке одкровення, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Коралі калини і мамині очі,

І доля - з лелечого наче крила...

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й цвіла. Справді, не треба більшого щастя, щоб лише Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.

Ми - українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій землі.

•А хто знає щось про походження назви Україна?

 УЧЕНЬ. Уперше назву «Україна» вжито у Київському літописі 1187 року на означення Переяславської, Київської та Чернігівської земель. Є кілька версій щодо значення слова « Україна».

1) означає «країна», «край»;

2) прадавня назва сонячної благодаті, райська земля;

3) в українській мові вживається від дієслова «украяти», яке означає «відокремити».

Отже, «Україна» означає «земля відокремлена від решти, або наша власна земля.

УЧЕНЬ. Україна - одна з найбільших європейських держав. її площа - 604 тис.

кв.км. На її території проживає понад 110 національностей. Чисельність

населення України становить близько 48 млн. чоловік.

УЧИТЕЛЬ. З чого починається Батьківщина для нас? Що означає? З чим асоціюється? Напевне, з місцевістю, де народилися і росли, де минули найкращі, найщасливіші моменти життя, куди линемо у своїх думках у хвилини скрути.

Наша маленька батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі, вона зігріває й підтримує нас. «Любов до Батьківщини - перше достоїнство цивілізованої людини» - вважав Наполеон.

УЧЕНЬ. Батьківщина - це будинок, у якому живеш,

Це подвір'я і стежина, по якій до школи йдеш.

Кущ калини, запах м'яти, і лелеки угорі,

Це ті яблуні крислаті, що так щедрі дітворі

Батьківщина - це родина, батько, мати, прабатьки.

Це осель святкові вікна в довгождану коляду.

Знай, теплом пасхальна свічка

Повнить силу молоду.

Батьківщина - все довкола: школи галасливий двір,

Сад, струмок, пшеничне поле, і тополі вище зір,

А від них - у світ дорога, і куди б тобі не йти,

До батьківського порога пошану і любов нести.

УЧИТЕЛЬ. «Тільки порожні люди не відчувають прекрасного і піднесеного почуття Батьківщини», - вважав І. Павлов.

Ми часто чуємо слово «патріот». Як ви розумієте його? Що воно означає? (Учні висловлюють свої думки)

УЧИТЕЛЬ. Патріот - з грецької означає «земляк», «співвітчизник», людина, яка любить свою Батьківщину.

Патріотизм - це любов до Батьківщини, до свого народу.

Чи можна назвати патріотом людину, яка живе за межами своєї Батьківщини?
(Учні висловлюють свої думки)

УЧИТЕЛЬ: Батьківщина, як і мати, в кожного одна. Вона, як і життя, дається людині лише раз. Прекрасно сказав про це поет В.Симоненко.

 УЧЕНЬ. Можна вибрати друга і по духу брата, Та не можна матір рідну вибирати. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

 УЧИТЕЛЬ. Так, вона у кожного своя, вона у кожного одна. її не замінить людині ні багатство, ні слава. Сьогодні мені хочеться, щоб ви послухали лист українки з Канади, яку доля назавжди розлучила з Батьківщиною. Це лист - біль, лист - крик душі, зболеного серця.

УЧЕНЬ. Вірш «Ти, друже далекий, не знаєш...»

1-й учень.

Ти, друже далекий, не знаєш

Про тугу безмежну мою,

Не чуєш, як серце ридає, -

За чим, я тобі розкажу:

Ридає воно за літами,

Прожитими тут, в чужині,

Ридає, що, рідний, не з вами

Злетіли так швидко в журбі...

Живу, а душа вся німіє,

Бо тут - навіть сонце не те!

І небо не те - хоч синіє,

Холодне якесь, не моє...

Як десь я побачу калину,

Що квітне в канадськім саду,

Згадаю мою Україну

І непрошену витру сльозу...

У нас не літають лелеки,

В піснях не дзвенять солов'ї,

Не чути, як тужить трембіта

Десь в горах, в ранковій імлі...

Так хочеться слово почути

Вкраїнське, своє - не чуже,

І в пісні всю тугу забути,

Що душу на клаптики рве!

Тобі, мабуть, важко збагнути,

Що значить чужа сторона?

 На вулицях мови не чути,

Що рідною змалку була...

Як страшно в чужині вмирати,

Здається й земля тут тяжка...

Вкраїно моя, рідна мати,

Чого ти далека така?

Мій друже, шануй Батьківщину,

Вона, як життя, є одна!

Люби свою рідну Вкраїну -

Багата чи бідна вона...

Притулок, багатство, родину -

Де-небудь здобудеш собі,

Ніде не знайдеш України -

Я знаю, повір ти мені

Пісня «Чуєш, брате мій!»

УЧИТЕЛЬ. Отже, учні, для кожної людини найдорожча, наймиліша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, дідусі і бабусі, де поховані наші предки. Це - наша рідна земля, наша люба Україна. Любімо і шануймо все, що є наше, найдорожче і найрідніше. Адже ми без Батьківщини, як птах без крил. Хочеться вірити і сподіватись, що ви виростете справжніми синами рідної матері - України, не залишите її в біді, а допоможете піднятись, розквітнути, щоб із гордістю і ви, і ваші діти могли сказати: «Ми - українці».

УЧНІ. Читають вірші про Україну.

УЧЕНЬ. Кожна країна світу обов'язково має три символи. А що таке символи? Символи - це предмет, який характеризує державу, відображає її традиції, побут, господарювання, історичне минуле, прагнення народу. Символи України - Гімн, Герб, Прапор. У статті 20 (І розділ) Конституції України зазначається про Державний Прапор України, Державний Гімн України, Державний Герб України. • Що ж означають символи детальніше (Учні висловлюють свої думки)

УЧНІ. Гімн - це головна пісня, яка виконується в державі на всіх урочистостях. Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне сонце навкруги.

УЧИТЕЛЬ: Скажіть, будь ласка, як потрібно поводитись під час виконання Гімну? (висловлювання учнів)

Звучить Гімн України.

УЧЕНЬ. Герб - розпізнавальний знак держави. Герб - це символ влади, емблема держави. Цей знак - картинка зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, офіційних документах. Український народ має герб - тризуб. Він дуже старовинний. Запровадив його князь Володимир Мономах. На гербі можна побачити зброю: лук, меч, а якщо придивитися: слово - воля. Тризуб символізує мир і творчу працю споріднених поколінь.

УЧЕНЬ. Наш герб - тризуб, це воля, слава, сила. Наш герб – тризуб. Недоля нас косила. Та ми зросли, ми є, ми завжди будемо. Добро і пісню несемо ми людям.

УЧЕНЬ. Прапор - полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до древка. Це офіційна емблема держави, символ її суверенітету.

УЧИТЕЛЬ. Давайте пофантазуємо ж про те, чому саме ці два кольори вибрано для нашого прапора. Які почуття, скажімо, викликає у вас жовтий колір? (Учні висловлюють свої думки) Так, правильно. Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, колір хліба - зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний колос. А про що вам говорить синій колір? Звичайно, це колір ясного, чистого, мирного неба. Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для свого Національного Прапора.

УЧЕНЬ. Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей, не зблідне, хоч минуть жита.

Це знаменно рідне - злото й синява.

УЧЕНЬ. 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий Національний Прапор - символ незалежності та суверенітету нашої держави. Отже, синьо-жовтий прапор сьогодні майорить на всіх державних установах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах світу, під ним ходять у морях, океанах українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п'єдестал пошани підіймаються українські спортсмени, гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи, всьому світу: «Є у світі Україна».

УЧЕНЬ. У держави повинно все бути затверджено, повинен існувати закон, за яким живе держава. Такий закон називається КОНСТИТУЦІЄЮ. Існує він і в нашій молодій, незалежній державі. Конституцію було прийнято на V сесії Верховної Ради 28 червня 1996 року. Цей день став святковим у нашому календарі.

Конституція - Основний закон держави, де записано його суспільний та державний механізм будови. У статті 10 Конституції записано, що державною мовою українського народу є українська мова.

 УЧЕНЬ. Солов'їну, барвінкову,

                 Колосисту навіки,

                 Українську рідну мову

                 В дар дали мені батьки.

                 Берегти її плекати, буду всюди й повсякчас,

            Бо єдина, так як мати,

            Мова кожного із нас.

            Добутий з надр далеких поколінь

            Ти скарб наш вічний, українська мово,

            Тебе кували в кузнях ковалі –

             І гартувалось сталлю кожне слово.

             Для мене рідна ти з дитячих літ,

             Коли співала мати колискову,

             І гріх забути Шевченків «Заповіт»- Святе й безсмертне Кобзареве слово.

УЧИТЕЛЬ: Поряд із символами державними - візитною карткою нашої держави у світі, крокують давні українські національні символи - обереги, що втілюють у собі глибоку духовність, історичну природу. Вони зігрівають серце, збагачують душу, надихають на творчу працю і подвиги. Це улюблені рослини, предмети: у американців - клен, у росіян - берізка, у нас - верба та калина.

Наші обереги

Калина - дерево українського народу. Вона пов'язується з народженням Всесвіту, вогняної трійці - Сонця, Місяця, Зорі. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущості роду. Тому на весільних сорочках молодих вишивались кетяги калини.

Калина - це символ і кохання, і дівочої краси, і щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена в білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною прикрашають весільний коровай, оселю. Народ склав про калину багато легенд, пісень. А поети присвятили цьому прекрасному дереву багато віршів.

 УЧЕНЬ. Говорила мати: «Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Бо вогненні грона - наша кров червона,

Зоряна калина - і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу».

Пам'ятаєш, сину, що сказала мати:

 «Посади калину в себе біля хати».

 УЧЕНЬ. Верба - це символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча. З давніх-давен в країні вербу вважали святим деревом. Дуже часто в народних піснях верба є символом суму, туги. Як символом суму, туги за Україною стала верба, яку посадив Т.Г. Шевченко на чужині, перебуваючи на засланні.

УЧИТЕЛЬ. Рушник... Його можна порівняти з піснею витканою чи вишитою на полотні. Він як оберіг, супроводжує людину від народження до останніх хвилин життя. УЧЕНЬ. Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. В українських родинах він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям.

У кожній сім'ї, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. Рушником накривали хліб на столі. Рушник - це оберіг, це символ життя.

УЧЕНЬ. «Мамині рушники»

З дитинства пам'ятаю рушники,

Що так любовно їх творила мама,

По-українськи хата на святки

Сіяла вишитими рушниками.

На полотні співали солов'ї

І красувались кетяги калини,

Зелений хміль в'юнився по гіллі,

Зоріли в колосках волошки сині.

Підсумок.

УЧИТЕЛЬ: Розмову про Україну та про її символи можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія. Хочу, щоб кожен з вас запам'ятав те, про що ми сьогодні говорили. Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи, не даймо нікому її скривдити.

Пісня «Україно! Україно!»

 Конспект уроку української мови в 3 класі

Підготувала: Кулик Світлана Володимирівна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, Новомар`ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Братського району, Миколаївської області.

Тема уроку: Українська мова – державна мова України

Мета уроку: сформувати в учнів поняття про українську мову, поглиблювати знання учнів про українську мову як державну мову. Ррозкрити красу і мелодійність рідної мови. Розвивати мовленнєвий запас слів, увагу, мислення. Виховувати любов до рідної мови, бажати більше дізнатися про неї, правильно нею користуватися.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, виставка різних словників, вірші, прислів’я та приказки, загадки про мову.

Хід уроку:

Ι. Організаційний момент

Пролунав дзвінок –

Починаємо урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім третім класі

Діти - просто молодці!

ΙΙ. Актуалізація опорних знань

1.     Прочитай слова і знайди пару (індивідуальна робота за картками)

народ

калина

школярі

символ України

кущ

прапор

учні

нація

2.      Зображено предмети: верба, береза, калина, лелека, ведмідь, барвінок, батькова хата, рушник

n  Знайди народні символи України

n  Що у народі кажуть про вербу і калину?   ( Без верби і калини нема України)

      Адже вербовою лозою українці зустрічають прихід весни, а калина – символ чистоти і вірності. Цвіт і ягоди калини є чудовими ліками.

           Лелека, соловей, зозуля – живі символи України. Лелека на крилах приносить у наш край весну. Він завжди гніздиться біля людей і вважається священним птахом.

           А зозулю вважають символом довголіття. Зозуля була послана Богом, щоб рахувати кожній людині роки життя. І вона так любила наших людей, що не витрачала часу на те, аби самій висиджувати пташенят. Тому зозуля підкидає яйця у чужі гнізда, а сама кує й кує, щоби продовжити життя кожному з нас.

3. Перевірка домашнього завдання

   

  Тестування «Державні символи»

1.Державні символи України – це:

а) герб, квітка, прапор;

б) герб, гімн, прапор;

в) герб, гімн, пісня.

       

           2. Державний герб символізує:

               а) перемогу;

               б) державу;

               в) народ.

        

          3. Герб у перекладі з німецької мови означає:

              а) спадщина;

              б) знак;

              в) рід.

        

          4. Державний Герб України – це:

              а) золотий лев;

              б) козак з мушкетом;

              в) золотий тризуб на синьому тлі.

       

          5. Прапор – це символ:

              а) країни;

              б) партії;

              в) організації;

              г) однієї особи.

        

          6. Прапор України:

              а) синьо-жовтий;

              б) жовтий і блакитний;

              в) жовто-синій.

        

          7. Гімн – це:

              а) легенда;

              б) урочиста пісня;

              в) урочистий вірш.

ΙΙΙ. Мотивація учбової діяльності.

 

   1. Створення емоційного фону уроку – прослуховування пісні на слова І. Малковича  «Мово наша солов’їна» або «Мово рідна»  із репертуару Раїси Кириченко  «Наша мова» (сл. Ю. Рибчинського)

-- Як ще ми називаємо рідну мову?

-- Про що йдеться у пісні, яку ви прослухали?

-- Які ще мови ви знаєте? А їх можна назвати рідними? Чому?

2.     Відгадування загадок.

Він після речення, цитати

Вмостився схожий на гачок

Всіх нас примушує питати

А сам ні пари з вуст – мовчок

                                                    (ЗНАК ПИТАННЯ)

По радіо звучить щоденно

Патріотична пісня,

Що возвеличує країну,

І прославля навічно

                                                     (ГІМН)

Знак держави головний

Всяк його повинен знати.

Воля, слава сила в нім

То ж попробуй відгадати!

                                                      (ГЕРБ)

Синє небо, жовте жито.

Цю святиню знають діти.

                                                      (ПРАПОР)

Дуже я потрібна всім:

І великим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу

                                                     (КНИГА)

Ніде не купиш,

На вагах не зважиш,

Сам здобуваєш,

У комору складаєш.

                                                      (ЗНАННЯ)

3.     Оголошення теми уроку.

  - Сьогодні  наша розповідь буде призначена рідній українській мові. Ми дізнаємося, чому наша мова називається державною, будемо вчитись шанувати свою рідну мову, послухаємо, яка наша мова чарівна, красива, мелодійна, багата.

     Діти читають вірші:

Добута з надр далеких поколінь,

Ти – скарб наш вічний, українська мово.

Тебе кували в кузнях ковалі –

І гартувалось сталлю кожне слово.

Все в тобі з’єдналося, злилося –

Як і помістилося в одній!

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій.

І тобі рости і не в’януть з роду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі великого народу,

Ніжна і замріяна душа              

   -- Василь Симоненко присвятив цей вірш нашій багатостраждальній, але незнищеній українській мові. Протягом багатьох років українська мова, українські пісні, книги були заборонені

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила

От тому плекайте діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом.

Мово рідна, слово рідне,

 Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

 А лиш камінь має!

                                           Сергій Воробкевич

     -- Найкращий дар, що його має людина – це мова. Чоловік німий дуже нещасливий. Він не може сказати, що його голова думає, що його серце чує. Різними-прерізними мовами говорять люди. За підрахунками вчених, на земній кулі існує понад 3000 мов.

        Деякі мови подібні, інші зовсім різні. Наша мова має також кілька сестриць, що до неї більш або менш подібні. Спорідненими з  нашою мовою є польська, російська, чеська, словацька, сербська, болгарська та інші мови. Чужі або зовсім не подібні до нашої: китайська, німецька, мадярська, англійська та інші мови.

     -- А як називається наша країна?

        Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. І де б ми не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

        Недарма засновник української мови та літератури, 200-річчя з дня народження якого, ми святкували 9 березня, Т.Г. Шевченко писав:

« Ну що б здавалося слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!..»

-- А чи не забули ви, скільки в українському алфавіті букв?

    Уявіть собі, діти, українська мова налічує понад 330 000 слів, які склав народ за допомогою 33 літер.

    Українську мову вважають багатою ще й тому, що одне слово може мати кілька значень.

    Наприклад: чиста вода, чистий папір, чисте небо, чисте сумління, чисті світанки.

-- Придумайте свої приклади.

ΙV. Основна частина уроку.

1.     Розповідь вчителя

-- Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів, прагнень. Але найкраще, найдосконаліше вона має володіти рідною мовою.

Рідна мова - невід’ємна частина Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші і найніжніші струни людської душі. Вона наймиліша й найдорожча для людини.

    16 липня 1996 року Верховна Рада України прийняла «Декларацію про державний суверенітет України»; згідно якого українська мова визнана державною. Стаття 10 Конституції України. (Діти читають статтю)

2.     Заучування напам’ять вірша «Рідна мова»

РІДНА МОВА

Рідна мова сонцесяйна

Шум гаїв, спів солов’я…

Ти, як матінка, прекрасна,

Люба мовонько моя!

Як же можна не любити

Не леліяти її ?

Коли в ній і сонце й квіти,

І  співучі слов’ї.

                                            Д. Фіцич

3.     Робота з підручником.

1)    Опрацювання статті «Українська мова – державна мова України»

2)    Аналіз змісту прочитаного за запитаннями.

- Що є цвітом кожного народу?

- Скількома мовами розмовляють сьогодні у світі?

- Що сказав про мову Панас Мирний?

4.     Фізкультхвилинка

5.     Скласти асоціативний кущ до слова «Україна».

Україна

                                                                                                                               

 

                                                                     

                                                                                                             соловей

тризуб

                                                                                              вишиванка

     лелека

                     верба, калина                                       барвінок

                                          укр.пісня    писанка

6.     Сторінка «Цікаво знати»

ü В Україні, згідно з Указом Президента 22 травня відзначається День Української мови.

ü Зліва направо пише більшість народів, зокрема, українці, росіяни, білоруси. Французи, німці, англійці та інші. Справа наліво пишуть араби.

ü Не завжди люди вміли писати листи. Грецький історик Геродот у V столітті до н.е. писав, що скіфи направили персам  „лист”, який складався з жаби, миші, птаха та п’яти справжніх стріл. Цей лист означав: «Якщо ви, перси, не навчитеся стрибати по болотах, як жаба, ховатися в норах, як миша і літати, як птах, то ви будете засипані нашими стрілами, як тільки ступите на нашу землю.

7.     Доповни речення, використовуючи слова для довідок.

          ДОВІДКА:  вчитися, життя, друг, закони, помічник.

Ø Щоб вільно, красиво, невимушено розмовляти, треба ______ .

Ø Вивчай правила, бо це ____ мови.

Ø Мова – наш вірний _______ і _______  протягом усього  ______ .

8.     Гра «Якого кольору слова?»

Діти називають слово, а інші описують, яким вони уявляють це слово. Наприклад пролісок, осінь, мама, зима.

9.     Творча робота.

Учитель пропонує учням спробувати знайти вихід у такій ситуації:

- до школи приїздить група людей з другої  країни. Діти не володіють українською мовою але дуже цікавляться життям українських школярів. Якою мовою ви будете спілкуватися, якщо і ви не знаєте мови тієї країни, з якої приїхали до нас іноземні друзі?

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Яку мову ми називаємо рідною?

2. Охарактеризуйте свою рідну мову. Яка вона?

3. А яку мову називають державною?

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Ми  вам  бажаємо добра,щоб, наче сад, душа цвіла,
Щоб зорі падали в долоні.

                     (Пісня   «Сонечко»    1 клас,

                Танець «Вишеньки-черешеньки»    2клас )

Ведуча. – Кожен раз, коли на передовій з’являється тиша, наші солдати займаються звичайними речами: куховарять, перуть, розповідають життєві історії, анекдоти.

                (Гуморески П.Глазового читають учні 4 класу)

Ведуча. –Подивіться, будь ласка, у вікно: там обнялися в одне ціле голубе небо і золоте колосся пшениці. Такою ми бачимо сьогодні нашу матір-Україну.Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися за її єдність та незалежність, здатних захистити її кордони.

  Молитва за Україну

Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.

Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.

Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.

Україно, молюся за пам'ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край заяснів.

Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає - ридай, не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.

                    (Танець від учнів початкових класів під пісню

                               «Є у кожного з нас мрія своя»)

Ведуча. –Завершуючи наш захід, я хочу пригадати слова Павла Тичини:

«Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!»

   Ми з вами живемо на Україні, тому повинні знати і шанувати історію, традиції та культуру нашої держави. І в цей нелегкий час ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність, суверенітет і незалежність України. Тож бажаю вам усім миру, спокою та світлого майбутнього. Слава Україні! Слава нації! Україна – понад усе!

Конспект урока Я в Мире: 3 класс

Подготовила: Овсянко Алёна Владимировна, учитель начальных классов, специалист II квалификационной категории, Очаковской ООШ I – III ступеней №2 им. П.П. Шмидта, Николаевской области.

Тема: Путешествуем по Украине

Цель:

Обучающая:

Формировать предметные компетентности:

·         общекультурную – формировать национальную и общечеловеческую культуру, сохранять духовно-нравственные ценности;

·         интеллектуальную – умение работать в условиях поиска, анализа, расширять кругозор;

·         учебно–познавательную – ориентация учеников на получение знаний, формирование познавательной активности.

Развивающая:

Развивать ключевые компетентности:

·         социальную – развивать умение общаться в группах, диалогическую и монологическую речь учеников, навыки высказывать собственные мысли чётко и последовательно, умение поддерживать дружеские связи с одноклассниками во время проведения интерактивных форм работы;

·         информационно-познавательную – развивать умение владеть информацией, поиска новой информации, связь с жизнью;

·         самообразования и саморазвития – развивать аналитические способности, умение работать самостоятельно;

·         творческо-деятельную – развивать поисковой интерес к изучаемому материалу, умение не останавливаться на достигнутом, развивать познавательную активность учащихся;

·         личностную – развивать умение проявлять творческую самостоятельность, организовывать личную деятельность, придерживаться правил этики, сотрудничества;

·         коммуникативную – совершенствовать умение высказывать собственные мысли о происхождении городов Украины, обогащать словарный запас;

·         здоровьесберегающую – формировать правильную осанку во время урока; проведение физкультминуток.

Воспитательная:

·         воспитывать чувство любви, уважения, патриотизма и гордости к нашей стране.

Тип урока: урок усвоения новых знаний

Оборудование: карта Украины, презентация, изображения с достопримечательностями городов Украины, конверт с заданиями, микрофон, видео «Мой Очаков», видео «Украина – святая моя земля», учебник.

Ход урока

І. Ориентация, мотивация деятельности учащихся. (Подготовка к активной деятельности).

Организация класса. Создание эмоционального фона.

1.     Приём «Улыбка».

– Ребята, сегодня у нас необычный урок, к нам пришли гости. Поздоровайтесь с ними и подарите улыбку, ведь искренняя улыбка – успех в любой работе. Люди, которые улыбаются, меньше болеют и никогда не унывают.

2.     Приём «Пожелание от учителя»

– Я желаю вам быть внимательными, трудолюбивыми, любознательными, ответственными – это  нам поможет узнать много интересного и познавательного.

II. Этап целеполагания.

1.     Сообщение темы и цели.

Тема нашего урока: «Путешествуем по Украине»

Украина – одна из крупнейших европейских стран. А какая она – наша страна? Что в ней удивительного? Надо посмотреть, тогда и поймём. А как? Лучше всего, конечно, отправиться в путешествие. Сегодня мы с вами совершим экскурсию в прошлое нашей страны, узнаем о размещении городов Украины на карте, ознакомимся с их достопримечательностями. Мы с вами сможем побывать только в некоторых из них. Помогать нам в путешествии будет экскурсионное бюро «Патриот».

У всьому світі – кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна – єдина –
Це наша рідна Україна.

2.     Определение ожидаемых результатов.

Приём «Продолжи предложения»

Ребята, зная тему и цели урока, продолжите предложения.

Мне интересно узнать….

Я хотел бы познакомиться…

3. Мотивация учебной деятельности.

– Ребята, а зачем нам нужны знания по этой теме?

– Поскольку мы живём в Украине, вы должны знать города Украины, их историю, достопримечательности, памятные места.

III. Целереализация.

1.     Восприятие и осмысление учащимися нового материала.

– Путешествовать мы будем вот на таком комфортабельном авиалайнере.

– Уважаемые пассажиры!

– Добро пожаловать на борту нашего авиалайнера.

– Сегодня мы совершим увлекательное путешествие по городам Украины.

– Просим в салоне вести себя – тихо, слушать – внимательно, работать – активно.

– К взлету готовы?

– 5, 4, 3, 2, 1 – взлет!

(Звучит взлет самолета, появляется слайд – самолет в небе.)

1. Посадка в Киеве.

Наш лайнер стремительно поднимается ввысь, мчится воздушными пространствами Украины. Мы видим большую по площади территорию – 604 тыс. кв. км. Украина имеет 7 соседей. На юго-западе Украина граничит с Румынией, Молдовой, на западе – с Венгрией, Словакией и Польшей, на севере – с Белоруссией, на востоке – с Россией. На юге – широкий выход к двум морям: Черному и Азовскому.

– Как и в каждом государстве, в Украине есть свои символы.

– Ребята, напомните, какие символы вам известны?

– Что символизирует герб?

– Как выглядит украинский флаг, что он символизирует?

– Что представляет собой гимн Украины?

– Вот под нами замечательный город, в котором мы сможем осуществить первую посадку. Что же это за город? Узнаете, разгадав загадку.

(Слайд – самолет летит в Киев.)

Он известен в мире,

Каштаны в нем цветут,

Дома здесь высокие,

Днепр течет широкий.

Ну, кто из вас догадается,

Как город называется? (Киев)

– А почему мы сначала прилетели в Киев? (Киев – столица Украины.)

(Слайд – Киев.)

Экскурсию по Киеву сегодня проведут Костя и Маргарита – работники нашего экскурсионного бюро. (Рассказ экскурсоводов сопровождается слайдами.)

– Рады приветствовать всех гостей в сердце Украины!

– Существует легенда, в которой рассказывается о происхождении названия нашей столицы.

(Слайд – Кий, Щек, Хорив, Лыбидь)

Где стоит теперь наш Киев,

Там была одна гора.

Жил там первым Кий с Хоривом,

Щек и Лыбидь – их сестра.

В честь старшего брата Кия и названа столица Украины.

А основателям города киевляне установили памятник.

(Слайд – Крещатик.)

– И сегодня Киев очаровывает людей своей красотой. Самая главная улица Киева – Крещатик. Широкий, просторный, с зелеными аллеями каштанов.

(Слайд – Киево-Печерская лавра)

– Гордостью столицы является Киево-Печерская лавра, включает в себя целый комплекс замечательных церквей, которым почти 1000 лет.

(Слайд – Софийский собор)

– Поражает своим величием Софийский собор или София Киевская, построенная еще во времена Владимира Великого и Ярослава Мудрого. Здесь были созданы первые в Киевской Руси библиотека и школа.

(Слайд – Днепр)

– В Киеве течет самая большая река Украины – Днепр, которая радует нас своими пейзажами.

– Спасибо за внимание!

– А сейчас проверим, внимательны ли вы были во время экскурсии по Киеву и проведём викторину. Ваша задача: внимательно слушать и отвечать на вопросы. Мы для вас приготовили памятные сюрпризы.

Викторина

– Кто может рассказать о происхождении города Киева?

– Как названа главная улица Киева и что в ней особенного?

– Как называется комплекс церквей в Киеве, которым почти 1000 лет?

– Какая река протекает в Киеве?

Экскурсия по нашей столице окончена.

Есть ли у вас какие-то вопросы?

Спасибо за внимание.

Спасибо экскурсоводам за интересную и содержательную экскурсию.

2.Посадка в Запорожье.

(Слайд – самолет летит в Запорожье.)

Ну что же, снова в путь! Прекрасные виды открываются перед нами. Наш самолет совершает посадку в Запорожье.

В Запорожье нас встречают экскурсоводы Константин и Лена.

Ученики:

Мы приветствуем вас в городе Запорожье. Запорожье — уникальный уголок на востоке Украины, наш областной центр.

Назвали его так, потому что раньше этот город начинался там, где заканчивались пороги (за порогами). Пороги это скалы, которые находятся в воде.

Гордостью Запорожья является остров Хортица. Именно на острове и на территории Запорожья жили казаки.  О культуре запорожцев напоминает комплекс «Запорожская Сечь», на этой территории снимают фильмы о славном казацком прошлом Украины. (Слайд)

Отсюда открывается чудесный вид на плотину Днепровской гидроэлектростанции. (Слайд)

На острове Хортица находится знаменитый 700-летний дуб – уникальный памятник природы. Считается, что именно под ним запорожцы писали знаменитое письмо турецкому султану. (Слайд)

– Так откуда же пошло название города Запорожье?

– Какие места Запорожья вам запомнились?

3. Посадка – Чернигов – Свитязь – Рогатин.

(Слайд – самолет летит в Чернигов.)

Работа в группах.

Отправляемся дальше! Прекрасные виды открываются перед нами. Наш самолет совершает посадку в Чернигове, на озере Свитязь и в Рогатине. А почему эти города носит такие названия, мы узнаем из учебника «Я в мире» (с. 108).

– Ребята, прочтите статью, найдите, почему так называется город, если будут незнакомые для вас слова – обратите на них внимание.

(Капитаны подходят к учителю и выбирают, статью о каком городе или озере им предстоит изучить).

Первая группа работает со статьёй о Чернигове, вторая группа рассматривает оз. Свитязь, третья – город Рогатин.

(Слайд – Чернигов – оз. Свитязь – Рогатин)

– Так откуда же пошло название города Чернигов?

– Какую легенду вы узнали о городе Рогатине?

– Что узнали интересного об озере Свитязь?

Физкультминутка

4.     Работа в группах.

Пока мы осуществляли экскурсию, нам принесли зашифрованное послание от руководителя экипажа. В нем есть названия городов Украины, в которых мы не смогли сегодня побывать. Давайте попробуем расшифровать.

(Слайд)

Молодцы! В этих городах мы побываем на следующих уроках, или вы с родителями отправитесь на экскурсию.

Отдохнули, время путешествовать дальше.

Посадка – Очаков.

(Слайд – самолет летит в Очаков.)

Прекрасно путешествовать по Украине, но пора возвращаться домой в родной город. Свой любимый Очаков вы отразили в рисунках, которые приготовили к сегодняшнему уроку. На перемене вы сможете подойти и рассмотреть выставку работ «Мой Очаков».

Просмотр видеоролика о Очакове.

А сейчас проверим, хорошо ли вы знаете свой родной город и проведем опрос. Я буду задавать вопросы, а вы внимательно слушайте и подымайте руку, ответ мы сверим со слайдом.

1.     Чем славится Очаков? – город-курорт.

2.     Кто был расстрелян на острове Березань?

3.     Памятник, какому лейтенанту изображен в нашей школе?

4.     Какие музеи города вы знаете?

5.     Какие развлекательные места для отдыха можно посетить летом?

Молодцы! С задачей справились.

Обобщение и систематизация знаний, применение их в разных ситуациях, близких к жизненным.

1.     Игра «Выбери открытку».

Мы с вами сегодня побывали во многих городах. А сейчас проверим, что же вам запомнилось. Я вам раздам изображения, а вы должны выбрать, какому городу они принадлежат.

IV. Рефлексивно-оценивающий этап.

1. Интерактивна игра «Микрофон».

Дети, пока мы с вами путешествовали, нас ждал корреспондент Очаковского телевидения. Он хочет взять у вас интервью о проделанном путешествие.

(Ученик с микрофоном).

– Добрый день! Я представитель Очаковского телевидения. Хочу взять у вас интервью.

– В каких городах вы сегодня побывали?

– Чем запомнился вам город Запорожье?

– Чем запомнился город Чернигов?

– Хотелось бы вам побывать в старинном городе Рогатине?

– Когда вы приедете в Киев, что первым делом посетите?

– Какие чувства у вас вызвала эта поездка?

– Спасибо за интервью.

2. Заключительное слово учителя.

Вот и заканчивается наш урок. Но наше путешествие по Украине еще не пришло к своему завершению. Мы продолжим путешествовать по Украине на других уроках, узнаем еще много нового и интересного о нашей родной стране.

– Понравилось ли вам путешествие?

– Что нового вы узнали на уроке?

– Чем вам запомнился урок?

– Что больше всего понравилось?

3. Домашнее задание.

(Слайд – домашнее задание).

Проработать статью в учебнике (с.108-112).

На выбор (в. ур.) с. 112-113 – проработать статью, найти информацию, что в Украине самое-самое.

– Ребята, у вас на столах лежат цветы. Если Вам понравилось путешествие, возьмите и прикрепите их вокруг карты.

– Путешествуя по стране, мы убедились, что родились и живем на такой прекрасной живописной земле.

Мы – Украинцы!

Украина – это наша земля, это наша Родина!

Весна такая цветущая только в Украине!

Небо такое голубое только в Украине!

У нас одна страна – родная Украина!

Украина была, есть и будет мощной, богатой, прекрасной!

В каждом сердце – Украина!

На память об уроке, мы всем гостям хотим подарить частичку своего сердца, в котором живет Украина.

Вікторина «Чи знаєш ти свій край?»

Для учнів 3 класу. Вчитель другої категорії Тарасова Л.М.

Мета: продовжувати формувати знання про Україну як незалежну державу; розширювати і поглиблювати  поняття громадянськості; викликати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом; розвивати швидкість мислення й пізнавальні інтереси; виховувати любов до рідного краю, інтерес до пізнання історії свого краю. свого народу, бажання здобувати додаткові знання з інших джерел літератури.

Методичні рекомендації до вікторини:

Складається з шести розділів:

«Держава та її символи»

«Батьківщина»,

«Культура рідного краю»

«Подорож картою України»

«Календар державних, народних і релігійних свят»

«Перлини народної мудрості».

Учні об’єднуються в команди по 5 чоловік. За кожну правильну відповідь учасники отримують дві фішки, за доповнення одну фішку.

Правила гри:

1.                Якщо представник команди не може відповісти на запитання, йому допомагають товариші по команді.

2.                Якщо команда не може відповісти на запитання, право відповіді переходить до іншої команди.

 I «Держава та її символи».

1                  як по іншому називається територія країни, в якій проживає народ певної національності? (Держава)

2                  Незалежна суверенна держава Європи? (Україна).

3                  Урочиста пісня, що є символом держави. (Гімн).

4                  Як по –іншому можна називати головне місто держави? (Столиця).

5                  Як називається символічний знак держави, міста чи роду, зображений на прапорі, монетах, печатках? (Герб).

6                  Полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави? (Прапор).

7                  Як називається основний закон правової держави? (Конституція).

8                  Як називають людину, яка любить свою Батьківщину, все робить для того, щоб вона стала багатою і щасливою? (Патріот).

9                  Як по – іншому можна назвати межу між державами, рубіж (Кордон).

10             Як колись називалася наша держава? (Запорозька Січ).

II «Батьківщина»

1.                Країна, також місцевість, де людина народилася ; рідний край. (Батьківщина)

2.                Як називається наша Батьківщина? (Україна).

3.                Кого називають громадянином України? (Людей, які постійно проживають в Україні, користуються її правами і виконують обов’язки, встановлені законом держави).

4.                У якому місті ми живемо? (Миколаїв).

5.                До якої області входить наше місто? (Миколаївська область).

6.                Яке місто є столицею України? (Київ).

7.                Хто за легендою є засновником міста Києва? (Брати Кий, Щек, Хорив).

8.                Державна мова України? (Українська).

9.                Як називається наш герб?(Тризуб).

10.           Який кущ є символом України? (Калина).

III «Культура рідного краю».

1.                Що належить до національних скарбів України? (Твори народного мистецтва, історичні та природні пам’ятки, унікальні споруди, пам’ятки архітектури).

2.                Як називають установи у яких збирають, зберігають і вивчають пам’ятки культури і мистецтва; різноманітні колекції? (Музеї).

3.                Назвіть всесвітньо відомі пам’ятки – споруди, які знаходяться у Києві? (Софіївський собор, Золоті ворота, Києво – Печерська лавра).

4.                Що означає слово (герб)? (Спадщина роду).

5.                Що зображено на гербі України? (Золотий тризуб на синьому тлі).

6.                Яке слово у ньому читається? (Воля).

7.                Що символізують кольори Державного Прапору України? (Синій – колір чистого неба, води , мрій; жовтий – сонце, достигле колосся, добробут).

8.                Що називають Уманським дивом? (Софіївський парк).

9.                Хто і коли збудував Софіївський собор? (Ярослав мудрий у 1017 році).

10.           Яку бібліотеку в Україні можна назвати найстарішою? (Наукову бібліотеку львівського університету, засновану ще 1608 році).

Iv «Подорож картою України»

1.                На якому материку розміщена Україна? (Євразія).

2.                Які гори розміщені на території України? (Карпати і Кримські гори).

3.                Яка річка протікає через Київ? (Дніпро).

4.                Які моря омивають кордони нашої держави? (Чорне , Азовське).

5.                Назвіть найвищу гору України? (Говерла –у Карпатах).

6.                Яке українське місто славиться найкращим у Європі шоколадом? (Львів).

7.                Які найбільші міста в Україні? (Харків, Дніпропетровськ, Донецьк).

8.                З яких двох частин складається материк Євразія? (Європа і Азія).

9.                Чиїм ім’ям названо знаменитий міст через Дніпро що в Києві? (Євгена Патона).

10.           Із яких галузей складається сільське господарство нашої країни? (Рослинництва і тваринництва).

V «Календар державних, народних, релігійних свят»

1.                 Як називають свято на яке прикрашають ялинку і чекають на діда Мороза? (Новий рік).

2.                 Як називають святкову трапезу Різдва? (Святвечором).

3.                Скільки страв готує господиня на Святвечір? (12).

4.                В якому місяці і якого числа відзначається Міжнародний жіночий день?

(8 березня).

5.                Коли відзначають Вербну неділю? (За тиждень до Великодня).

6.                Що освячують на це свято? (Гілочки верби).

7.                Як називається велике християнське свято? (Великдень).

8.                Яке народне свято припадає на 7 липня? (Івана Купала).

9.                Коли відзначається День Конституції? (28 липня).

10.           Яке свято відзначається 24 серпня? (День Незалежності України).

vI «Перлини народної мудрості»

1.                Встав пропущені слова. Зроби …… іншим - ……і собі матимеш. (Добро).

2.                Як ви розумієте слова: «Знання – це скарб, а вміння вчитися -  ключ до нього»?

3.                «Мудрим ніхто не родився а навчився». Наведіть приклади прислів’їв про навчання.

4.                Збери прислів’я: те, пожнеш, що, посієш, молодим, старим.

5.                «Що край то звичай». Які народні звичаї існують в нашому краї?

6.                «Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько». (Наведіть приклади з життя).

7.                «Громада – для всіх рада» як ви розумієте це прислів’я?

8.                «Ввічливих і лагідних скрізь шанують» поясніть значення вислову.

9.                «Правда із дна моря виринає, а неправда потопає» доведіть правильність цього вислову.

10.           «Людина долає перешкоду не силою, а знанням і розумом». Як ви розумієте цей вислів і кому належать ці слова? (Княгині Анні, дочці Ярослава Мудрого).

Підведення підсумків, нагородження переможців.

Кравченко Альона Миколаївна, вчитель початкових класів,

спеціаліст, Миколаївська область, м. Очаків

Літературне читання, 3 клас.

     Тема: Урок позакласного читання "Т.Г.Шевченко – великий співець України"

     Мета: розширити знання учнів про національного поета-генія українського народу; викликати почуття симпатії до малого Тараса, до його природнього розуму, допитливості, хисту, співчуття до його нелегкого життя;

          зацікавити школярів прочитаним і почутим;

          розвинути усне мовлення, пам'ять, вміння коментувати, увагу, вміння робити самостійні висновки;

          виховувати почуття любові і поваги до світлого образу поета-мислителя Т. Г. Шевченка, патріотизм та пошану до історичного минулого нашого народу.

      Обладнання:  портрет Т.Г.Шевченка, вишиті рушники, виставка творів поета, дитячі малюнки до поезій Т.Г. Шевченка, записи пісень на твори поета, презентація.

      Тип уроку:  інтегрований.

Хід уроку

І.  Організація класу.

Всі почули ви дзвінок,

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчата,

А за ними і хлоп'ята.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Мовна розминка.

Акровірш

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лише він один

Рабів німих так захищати,

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати?

                                                 Д. Білоус                               

- Яка тема нашого сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

1. Слово вчителя.

- Сьогоднішній урок у нас незвичайний. Сьогодні ми пройдемо залами музею історії життя видатної людини, поета, письменника, художника Тараса Григоровича  Шевченка. Народився великий поет, художник на Черкащині, в селі Моринці у родині селянина-кріпака. Кріпак — це людина, закріплена за паном, яка працює на нього. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти як річ. У селі Кирилівка минули дитячі роки Тараса. В селі збереглася могила матері, яка молодою пішла з життя, залишивши осиротілих дітей. Збереглась також хата дяка, в якій вчився Шевченко. На кладовищі — могила батька Григорія Івановича. Є в селі музей Тараса Григоровича, пам'ятник великому поетові.

2. Завдання учням.

Слухання вірша Грицька Бойка (розповідають підготовлені учні).

1-й учень.

У старій хатині

Кріпака колись

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.

2-й учень.

У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі —

Він ягнята пас.

3-й учень.

Вмерли мама й тато ...

Сирота — в дяка.

Тут була в хлоп'яти

Грамота  гірка.

4-й учень.

В пана бусурмана

В Петербурзі дім.

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.

5-й учень.

Хоче малювати

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

За ясну свободу,

Світло майбуття —

Він віддав народу

Все своє життя.

3. Слово вчителя з елементами бесіди.

— Як і заповідав поет, його поховано над Дніпром на високій Чернечій горі, яку народ називає Тарасовою. Тут часто можна почути українських народних співців і музикантів, які співають і грають на кобзі (бандурі), — це кобзарі.

— Чому Шевченка називають Кобзарем?

— Хто такі кобзарі?

— Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на музичному інструменті — кобзі. Назва інструменту і дала назву — кобзарі.

Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень на дорогах України. Але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.

Свою першу збірку творів (1840 р.) поет назвав «Кобзар». Входило до неї тоді 8 поезій.

IV. Сприйняття і засвоєння матеріалу.

Читання, слухання творів Т.Г. Шевченка.

1. Виставка книг. Бесіда.

— Знайдіть «Кобзар» на книжковій виставці.

— У кого вдома є «Кобзар»?

— Зверніть увагу на збірки «Кобзар», видані в різні роки.

2. Повідомлення юних Шевченківців.

1 учень             Дата   9   березня  1814   року   пам'ятна   в   історії    

                      української   літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі 

                      Моринцях на Звенигородщині,  у  хаті  Григорія   Шевченка,   

                      кріпака   пана   Енгельгарда,  блиснув  єдиний  на все село вогник:

                      народилася нова кріпацька душа, великий співець України –

                      Тарас Шевченко – що означало – бунтівник, непокірний.

2 учень            Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він  

                     був і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.

3 учень           У 9 р. Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої            

                    мачухи. Коли хлопчику було 11, помер батько.

4 учень.         Учитися хлопчик не мав змоги, тому в 13 років пас чужі ягнята.

( Учень читає вірш "Мені 13 минало" )

5 учень.         Ще  з дитинства  Т.Г.Шевченка  тягло  до  малювання.  Крейдою  чи  вуглинкою   змальовував   усе,  що  бачив. Та  саме  тут  пощастило  Шевченкові   –   його  талант    до    малювання    помітили    видатні   художники.

6 учень.         Т.Г.Шевченко  перебував  в  кріпацькій  неволі. Художники зібрали   2500крб.  і   викупили  його.  Саме    вони    допомогли   Шевченкові  звільнитися  від  кріпацької  неволі  та  відкрили  перед ним шлях до  науки.

7 учень.           Т.Г.Шевченко  навчається  в  Академії  мистецтв.  У  цей час він усе  більше задумується над гіркою долею рідного краю, над безправним становищем покріпаченого люду.

8 учень.        Його  славні  твори  кликами  до  боротьби  за волю. Мріяв поет про  прекрасне  майбутнє  трудящого  люду.  Але  добре  знав,  що  за  це  треба  боротися. За бунтарські вірші 33-річного Т.Шевченка забрали   в солдати.

(Пісня "Зоре моя вечірняя")

9 учень.        За сміливі заклики, вільнодумні твори  царський уряд переслідував і  жорстоко  карав  поета.  Найтяжчою  карою  була  заборона писати і малювати.

10 учень.      Відправили   Т.Шевченка  на  заслання.  Але  ні цар, ні жандарми не  змогли заглушити  могутній голос великого поета, який писав вірші.

11 учень.      Т.Г.Шевченко прожив усього 47р., із них 24 роки був у кріпацтві. 10  років  мучився у солдатській  неволі  на засланні і всього 13 років був  вільною людиною. 13 років волі…

12 учень.     У   1861р.   на  Україну   страшним  громом, чорною  хмарою  печалі  прилетіла сумна звістка – у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого поета.

(Читання вірша "Садок вишневий коло хати")

13 учень.  Поховали  Т.Г.Шевченка  в  Україні  над  Дніпром,  поблизу  Канева.

Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми шануємо  пам'ять поета. Народ  назвав  його  Кобзарем.  Пам'ять  про  Т.Г. Шевченка  живе у серцях людських.

Вчитель.    Поезія  Т.Г. Шевченка  стала  нетлінною частиною духовного  буття  українського народу.

Багато віршів Тараса Шевченка  покладено на музику. Які ви знаєте пісні на вірші Т.Г. Шевченка?

( Слухання запису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».)

Вчитель.   А зараз прослухаємо пісню «Зацвіла в долині червона калина»?  (підготовлені діти).

3. Шевченко — художник. Бесіда.

— Тарас Григорович Шевченко був не тільки поетом, він був ще й талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанром: автопортрети, портрети, пейзажі.

Розгляд репродукцій його картин  (презентація).

— Хто впізнав людину, яка дивиться на нас із глибини часу?

— Що означає слово «автопортрет»?

— Яким ви бачите поета?

— Що виражають очі? А високе чоло?

— Про що думає поет?

Думи мої, думи мої

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками...

Вчитель.   Пам'ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам'ять, іменем Шевченка названі вулиці, театри. Національний університет носить його ім'я.

На майданах міст і сіл споруджено пам'ятники поету. До своїх нащадків, до нас з вами поет звертає свої слова:

«І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим, тихим словом».

V. Рефлексія.

 –  А зараз, щоб перевірити ваші знання проведемо вікторину.

Вікторина "Чи знаєш ти твори Шевченка?"

           Поклала мати коло хати

           Маленьких діточок своїх,

           Сама заснула коло їх.

           Заснуло все, тільки дівчата,

           Та соловейко не затих.

                                               (Садок вишневий коло хати)

           Чого так весело було?

           Господнє небо, і село,

           Ягня, здається, веселилось!

           І сонце гріло, не пекло!

                                               ( Мені 13 минало)

           Ще треті півні не співали,

           Ніхто ніде не гомонів,

           Сичі в гаю перекликались,

           Та ясен раз у раз скрипів.

                                               (Реве та стогне Дніпр широкий)

           А качечка випливає

           З качуром за ними,

           Ловить ряску, розмовляє

           З дітками своїми.

                                        (Тече вода з-під явора)

Загадки "Чи знаєте ви твори Т.Шевченка?"

Дивлюсь, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце...   (зустрічає)

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона … (калина)

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи… (дівчата)

Бліц – турнір

1.  Назвати псевдонім Шевченка? (Кобзар)

2.  Коли народився Т.Г.Шевченко? (9 березня 1814р.)

3.  Де народився Т.Г.Шевченко? (У с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині)

4.  Що означає ім’я Тарас? (Тарас у перекладі з грецької – бунтівник, непокірний, безстрашний)

5.  Як називається перша книжечка віршів поета? (Кобзар)

6.  Хто такі кобзарі? (Колись кобзарями називали сліпих дідусів, що ходили від села до села і, граючи на кобзі, розповідали людям про долю України)

7.  У якому селі проходило  дитинство Т.Г.Шевченка? (У с. Кирилівці)

8.  Де художник здобув художню освіту? (У Петербурзькій Академії мистецтв)

9.  Де похований Т.Г.Шевченко? (У Каневі, на високій горі, яка називається Тарасовою)

10.Скільки років прожив Т.Г.Шевченко? (47 років)

VІ. Підсумок уроку у вигляді "Мікрофону".

– Шевченкова Україна – струнка, тонкостанна, з рожевими світанками і зоряними ночами. А українське село в його поезіях – як писанка в зеленому віночку широколистих тополь і білому серпанку квітучих садів. Ми відчуваємо тебе, Тарасе, своїм сучасником. Ти наш пророк, співець України.

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вас найбільше вразило?

Збіг наш урок, як коротка мить.

Дуже швидко час біжить.

Ще попереду у нас багато кроків

І цікавих, і важких уроків.

Завдання покличуть у майбутнє,

Найскладніше ж завдання — життя.

Так намагайтесь вправно все вивча­ти.

Пам'ятайте: учня скарб — знання!