Необхідно будувати кожний урок,
як урок – мислення – спілкування,
де істина постає, як суперечка
про істину, тобто як
проблемно – пошуковий діалог.
А.Я. Митник
«Творю! Досліджую! Люблю!» − цей вислів я поклала до свого
кейса, вирушаючи таким складним, але дуже цікавим учительським шляхом. Він
завжди був тернистим, а сьогодні, в період реформування української освіти,
особливо. Нова школа ставить перед вчителем нові завдання, і перш за все –
виховати творчу, активну та мислячу
особистість, знайти «золоту жилку», що допоможе в розкритті таланту та здібностей дитини.
Ідеалом
сучасного навчання є особистість з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все
нове, з повноцінними, розвинутими потребами до пізнання, самостійності, дії,
творчості. Саме ці аспекти зацікавили мене, тому проблемною темою
своєї педагогічної діяльності я обрала: «Роль міжпредметних зв’язків,
проблемно-пошукового діалогу в формуванні рис активної, мислячої особистості».
Актуальність
досвіду
Державний
стандарт початкової загальної освіти серед завдань освітніх сфер визначає
розвиток розумових і творчих здібностей, пізнавальної активності і
самостійності учнів. Кожна дитина неповторна,
наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Сьогодні,
коли виникла необхідність не стільки дати знання учням, скільки навчити їх
вирішувати практичні завдання, знаходити нетрадиційні, оригінальні, нові
підходи, проблемно-пошукова, самостійна діяльності набирають особливої
актуальності в системі освіти України.
Місія Нової школи – допомогти
та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі
партнерства між учителем та учнями. Діти
сьогодні хочуть сучасних, креативних учителів, які розуміють їх, в першу чергу.
Удосконалення змісту освіти неможливе без урахування міжпредметних зв'язків
- одного з найважливіших способів координації навчального матеріалу в програмах
споріднених дисциплін. Формування в учнів загальної системи знань про світ -
одна з основних функцій міжпредметних зв'язків.
Практичне значення досвіду
Реалізація міжпредметних зв’язків сприяє
розкриттю моїх творчих здібностей, як
вчителя. Це спонукає мене урізноманітнювати методи та організаційні
форми навчання для посилення інтересу учнів до знань, активізації мислення,
оволодіння системою наукових досліджень та пошуків і, зрештою, підвищує
результативність всієї навчально-виховної роботи.
Взаємозв’язок у вивченні предметів –
природний процес, зумовлений логікою навчання та
використанням проблемного діалогу між учителем та учнями і дітей між собою. Це
допомагає особистості дитини, надає можливості кожному учневі задовольнити свої
духовні та інтелектуальні потреби, а також, підвищує самооцінку учня.
Теоретичне підґрунтя досвіду
Великий дидактик Ян Амос
Коменський зазначав, що необхідно "завжди і всюди брати разом те, що
пов’язане одне з одним".
До ідеї міжпредметних зв'язків,
проблемно-пошукового діалогу, зверталися багато педагогів. Так, у Д. Локка ідея
пов'язана з визначенням змісту освіти, в якому один предмет повинен
наповнюватися елементами і фактами іншого.
К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський внесли
величезний вклад у методичні розробки
теорії міжпредметних зв'язків.
Бельгійський психолог О. Декролі поклав
міжпредметні зв’язки в основу своєї педагогічної концепції, яка отримала назву
«школа для життя через життя».
Окремі аспекти вдосконалення навчання й
виховання школярів з позицій міжпредметних зв'язків, використання
проблемно-пошукового діалогу розглядалися в роботах відомих педагогів-класиків
дидактики: О. Я. Савченко, А. Я. Митника, В. М. Максимової, С. П. Баранової;
вчених-психологів: О. Декролі, В. Г.
Горецького, М. М. Світловської та ін.
Сутність досвіду
Сучасних
учнів непросто чимось
здивувати і по-справжньому зацікавити. Проте кожен
учень хоче відчувати
себе успішним, задоволеним результатами
навчання. Допомагає дітям перебувати у
стані радості відкрите
доброзичливе спілкування їх
з учителем, відчуття значущості
отриманих знань в практичній діяльності. Способом організації такої взаємодії, є проблемно-пошуковий діалог та міжпредметні
зв’язки.
Діалогічне навчання
вимагає від дітей
послідовно мислити,
обґрунтовувати свої висновки,
вміти порівнювати предмети, явища, факти, аналізувати, стежити за тим,
щоб думки випливали
одна з одної. Для того, щоб знання
були чіткою системою
взаємопов’язаних компонентів,
інструментом пізнання світу,
з першого класу
формую у дітей
логічне мислення. Завдання з
логічним навантаженням застосовую
на всіх уроках в початковій
школі.
Приклади завдань:
- Знайди серед поданих понять зайве.
Обґрунтуй свою думку
- Побудуй судження, використовуючи узагальнюючі
слова. Перетвори
судження з істинного на хибне та
навпаки.
- Знайди істинні твердження.
- Склади істинні судження.
Пізнавальну діяльність дітей спрямовую на «відкриття» нової для них інформації.
Про наявність проблеми
не повідомляю, а організовую
діяльність учнів так,
щоб вони самі
її усвідомили. Таким чином,
діти опиняються в
ситуації, де вони щось
знають і вміють, але, разом з
тим, відчувають та усвідомлюють брак знань, необхідних для розв’язання проблеми.
Цей етап стає
своєрідним містком до
виникнення природного бажання – «хочу дізнатися…»
Розгортаючи ситуацію
розмірковування,
намагаюся розглядати з
дітьми кожну навчальну проблему
під різними кутами
зору, створюючи палітру роздумів. З цією
метою навчаю дітей
відповідати на евристичні
запитання: де? чому?
коли? як? звідки? хто? що? -
ставити їх перед
собою та перед іншими. Відповідаючи на запитання, виконуючи певну роботу, діти на основі спостережень, аналізу,
порівнянь, міркувань, як
самостійно, так і під
моїм керівництвом, приходять
до відкриття нової
для них навчальної інформації,
нового способу розв’язання
завдання.
Для
того, щоб у дітей виникло бажання перебувати в ситуації
розмірковування під час розв’язання певної
навчальної проблеми, дотримуюсь таких
основних принципів:
- опора на життєвий досвід
дитини;
- постійний взаємозв’язок навчального
матеріалу і життєвого досвіду учнів;
- цілковита повага між учителем і
учнями і дітьми між собою.
Методичні прийоми,
які використовую для
створення проблемних ситуацій:
- знайомлю школяра з явищами, фактами, які вимагають пояснення;
- спонукаю дітей до аналізу фактів,
явищ, висловлювань;
- підводжу до дискусійності
і пропоную самостійно
знайти спосіб
вирішення проблеми;
- пропоную різні точки зору з одного й того ж питання, спонукаю учнів
робити порівняння, співставляти факти;
- ставлю частково–пошукові завдання, або дослідницькі з недостатніми
даними, з зайвими даними, свідомо допускаю
помилки;
- сприяю формулюванню висновків та їх перевірці.
Наприклад,
на уроці природознавства з
теми «Водойми рідного
краю» учням пропоную прочитати записану на дошці тему уроку « … рідного краю».
Виникла проблема:
оскільки немає першого
слова, ми не
знаємо, що будемо вивчати, над
чим працювати. Який же вихід знайти?
Пропоную
учням зробити припущення:
«Що можна вивчати
в рідному краї? Припущення
- це інформація,
яка потребує перевірки.
Щоб ваші припущення стали фактом,
потрібно відновити перше слово». Для
вирішення даної проблеми
застосовую метод «колективної
мозкової атаки».
У
проблемно-пошуковому діалозі діти
з’ясовують, що можна вивчати в рідному
краї. Далі пропоную
дітям вибрати малюнки,
які є відповідями
до запитань ( на звороті написані букви).
1. Прізвище цього відомого
письменника — назва водоплавної птиці (Гоголь) – на звороті буква В
2. Хто з тварин трудиться, не відкриваючи очей і не покладаючи рук? (Кріт) – на звороті буква О.
3. Не має поганої погоди. (Природа) – на звороті буква Д.
4. Взимку і влітку одним кольором. (Крокодил) – на звороті буква О.
5.
Насіння якої квітки використовують у кулінарії? (Насіння маку) – на звороті
буква Й.
6. Найдовговічніше дерево (Дуб) – на звороті буква М.
7. Цю сушену ягоду ми знаємо як родзинки. (Виноград) – на звороті буква И.
В О Д О Й М И
Діти
дають відповіді й
під час колективного
обговорення складають
слово ВОДОЙМИ,
тим самим визначають
тему уроку «Водойми
рідного
краю».
Інтерактивну технологію колективного
обговорення «мозкова атака» застосовую під час вивчення всіх предметів. Адже
мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає
можливість їм вільно
висловлювати свої думки. Метод «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» цінний в
тому, що можна
зібрати якомога більше
ідей щодо проблеми
від усіх учнів
протягом обмеженого періоду часу.
На
різних етапах уроку
використовую такі інтерактивні
вправи, як «Дискусія»; «Коло
ідей»; «Метод Прес»; «Порушена послідовність»; «Взаємні
запитання»; «Мікрофон»; «Навчаючи – вчуся»; «Причина…Наслідки»; «Обери позицію»; «Я в різних позиціях». Мої учні люблять
працювати в парах, в малих та великих групах.
Застосовую
метод інверсії (обернення),
який включає в
себе дискусії, критичний аналіз
прочитаного, розв’язування логічних завдань. За допомогою цього методу формую у
своїх учнів вміння самостійно
мислити, застосовувати набуті
знання в різних ситуаціях. Поступово переконую,
що успішність розв’язання таких завдань, залежить не стільки від звичних
на уроці знань, умінь і навичок, а більше від їхньої кмітливості, винахідливості, вміння міркувати нестандартно.
Використовую завдання, які формують гнучкість знань та вмінь:
- знайти й виправити помилки;
- обґрунтувати свою відповідь;
- розв’язати задачу з недостатніми даними;
- знайти різні способи розв’язання задачі;
- вилучити з умови задачі зайві дані;
- скласти задачу за схемою,за виразом;
- скласти власне завдання для членів групи;
- узагальнити спостереження;
- розпізнати певний предмет за відомими
ознаками;
- визначити, які з наведених суджень завжди
істинні, які за певних умов, а
які завжди хибні;
- складання схем до вивченого матеріалу;
- складання формул.
Етапи
розгортання процесу проблемно-пошукового діалогу,
які використовую на уроках математики, природознавства, української
мови, літературного читання:
І етап - створення мотивації;
ІІ етап - актуалізація опорних знань;
ІІІ
етап - усвідомлення проблеми;
ІV етап
- формулювання шляхів розв’язання проблеми;
V етап -
відкриття та усвідомлення - осяяння;
VІ етап
- практична діяльність;
VІІ
етап - рефлексія.
На
першому етапі за допомогою таких вправ як
«Запитайлик», «Чомусики»,
«Закінчи думку», «Розумники
– розумниці» перевіряю готовність учнів
до сприйняття нового матеріалу, сприяю
відтворенню знань, вмінь,
життєвого досвіду учнів.
На
другому етапі виникає таке завдання,
з частиною якого діти можуть справитися,
а частина викликає
у них занепокоєння,
бо вони не
можуть пояснити певний факт чи явище через брак необхідних знань. Я
ставлю дітям оригінальне запитання, чим дивую
їх, або ж ставлю нестандартну
задачу чи незвичну для них ситуацію тощо. Все це допомагає дітям не тільки
усвідомити проблему, а й викликає різні
думки учнів. Висуваються здогадки, припущення, шукаються способи розв’язання
питання.
На третьому та четвертому етапі учні
здійснюють свідому розумову
діяльність. Доводять правильність чи хибність шляхів розв’язання проблеми.
У процесі діалогу
діти вчаться доводити
власну позицію, усвідомлюють позицію інших дітей. Якщо виникають
ускладнення, то коригую, направляю діяльність,
пропоную звернутися до допоміжної літератури,словника, опори, схеми, довідника, перегляду фільму, досліду.
На цих етапах використовую евристичні
методи:
- метод ключових запитань;
- метод інверсії;
- «мозкова атака»;
- дидактична гра;
- метод аналогії.
Найчастіше, після такої роботи з учнями, настає момент осяяння: «Я
зрозумів». В очах дитини нестримне бажання поділитися з іншими, радістю від того, що зрозумів чи здогадався.
На
п’ятому етапі пропоную практичні завдання, які показують правильність
вирішення проблеми. Спочатку легші, щоб побачити рівень розуміння учнів, а
потім складніші та диференційовані завдання.
Рефлексія. На
цьому етапі діти
висловлюють власну думку
про те, чи справдились їхні очікування, чи
досягнута мета, де і в
якій ситуації знадобиться отримана інформація. А ще, на цьому етапі, привчаю
до самоконтролю і взаємоконтролю роботи
на уроці. Діти
вчаться оцінювати свою роботу і роботу своїх товаришів.
Учні роблять перші висновки: «Що
нового дізнався?»; «У чому ще більше впевнився»; «Над чим ще
потрібно попрацювати?»; «Що мені добре вдалося?»; «А
чому в цьому завданні були допущені помилки?». Це спонукає дитину аналізувати
власне пізнання та поведінку, осмислити,
що і як треба зробити, щоб покращити свою роботу.
У своїй практиці етап рефлексії, використовую на
різних етапах уроку.
В таких випадках рефлексія виступає як необхідна
умова ведення процесу міркування учнів.
Одним із
методів формування в
молодших школярів досвіду пошукової діяльності є самостійне ознайомлення з новим
матеріалом. Неодноразово використовую
цей метод на уроках природознавства, наприклад, при вивченні теми «Природа
восени», «Природа взимку» і т.д. Діти в групах
вивчають ознаки пори
року і окремо - кожного місяця,
розповідають про це класу, обов’язково поділившись своїми спостереженнями.
Після звіту груп, учні ставлять
запитання класу, щоб перевірити розуміння. Як підсумок, пропоную дітям дати відповіді на запитання,
виконати тестові завдання, розгадати
ребуси, сканворди, скласти свої загадки
про пору року або про кожен місяць окремо.
Моїм
вихованцям подобається готувати додаткову інформацію до теми уроку.
З першого класу я надаю інформацію та формую в учнів
практичні навички про використання різноманітних джерел інформації. Діти
повинні знати, що таке інформація,
звідки вона береться, навіщо існує і як допомагає вирішувати проблеми.
Учні
активно працюють в таких рубриках, як «Запитання до природи» та «Для допитливих».
В них формуються навички самостійної діяльності при підборі матеріалу,
засоби навчально-пізнавальної діяльності, емоційно-ціннісне ставлення до
природи.
Міжпредметні
зв’язки
Найбільш продуктивним при викладанні
матеріалу є застосування міжпредметних зв’язків. Це дає змогу робити уроки в початковій
школі цікавими та більш аргументованими. Для успішної реалізації даної
проблеми використовую матеріал уже відомий учням з попередніх уроків.
Наприклад, міжпредметні зв’язки на уроці математики (зв’язок з
природознавством) в 1 класі.
Тема. Число і цифра 7. Написання цифри 7. Порівняння чисел у
межах 7. Попереднє і наступне числа. Утворення числа способом додавання 1. Жива
і нежива природа.
- До нас у гості завітало Сонечко, але воно засмучене, бо його промінчики
затулили хмарки.
- Скажіть мені, як називається день, коли Сонечко затуляють хмарки?
- А який у нас сьогодні день?
- А до якої природи належить Сонце, а хмарки?
- Добре, а чому?
- Щоб наше Сонечко знову почало
сяяти своїми промінчиками нам треба виконати всі завдання, що знаходяться на
хмаринках.
1.
Ознайомлення
із складом числа 7.
-
Нас почули й
прилетіли метелики. Давайте порахуємо їх! (6)
-
Скажіть, до якої
природи належать метелики?
-
Правильно, а чому?
-
А що це? Один
метелик дуже втомився і прилетів до нас пізніше.
-
Діти, тож скільки
метеликів стало?
-
Як же їх стільки
стало? (До 6 додати 1)
-
Отже, щоб дістати
число 7, потрібно до 6 додати 1. Число 7, як і всі інші, має свій знак,
позначається цифрою 7, «сімкою». (Показ
цифри.)
-
Узагалі число 7 –
магічне число. Воно перебуває в гармонії із природою і являє собою 7 кольорів
веселки, 7 планет, 7 днів тижня, 7 чудес світа.
Міжпредметні зв’язки дають змогу
вселити в душу кожного учня розуміння нерозривності та всеохопленості навчання,
показати, що в школі всі предмети покликані допомогти йому стати освіченою,
активною, мислячою, багатогранною особистістю. Предметні
тижні, різноманітні творчі конкурси, які я використовую в своїй роботі, також сприяють розвитку творчої особистості
учня та дають можливість проявити свою індивідуальність та створює
всі умови для формування в учнів стійких знань з усіх предметів.
Використання методу проблемно-пошукового
діалогу, міжпредметних зв’язків результативні. Адже
мої учні вміють спостерігати, аналізувати,
доводити свою думку, узагальнювати,
використовувати одержану інформацію,
творчо мислити, з цікавістю
пізнавати нове. Опановують
навчальні програми
відповідно до вимог
Державного стандарту загальної
початкової освіти. Вміють
співпрацювати в парі,
групі, приймають активну
участь в житті класу
та школи, організовують свята
для рідних, товаришів.
Беруть участь в конкурсах, в шкільних і місцевих олімпіадах.
Щоденна праця і спілкування з учнями, коли я бачу, як сяють оченята дітей, дають надію на те, що цей вогник не згасне. І
я розумію, що правильно обрала напрямок своєї педагогічної діяльності, який
можна викласти словами В.О. Сухомлинського: «Навчання – доброзичлива творча
взаємодія вчителя й учня. Це діалог двох рівних партнерів, радість
спілкування».
Використана література
ü Бондар В. І. Дидактика. - К.: Либідь, 2005 .
ü Митник О. Я. Навчально-творча діяльність молодших
школярів на уроках математики. - К. :Початкова школа, 2005.
ü Митник О.Я. Як навчити дитину мистецтва мислення. – К.:
Початкова школа, 2005.
ü Митник О. Я. Навчально-творча діяльність молодших
школярів на уроках математики. - К. :Початкова школа, 2005.
ü Робота з обдарованими дітьми 1-4 класи.Тернопіль.:
Навчальна книга, Богдан, 2006 .
ü Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.:
Магістр, 1997.
ü Савченко О. Я. Дидактика початкова школа. - К. :Генеза,
2002 .
ü Савченко О. Я. Навчання і виховання учнів 2 класу.
Методичний посібник для вчителів. - К.: Початкова школа, 2003 .
Інтернет ресурси:
ü http:// chutosvita.at/ua/publ/na_dopomogu_vchitelju
Комментариев нет:
Отправить комментарий